Служіння реабілітації в Україні – хто ті хоробрі служителі?
Відомі лікарі, чималі гроші, тисячі кілометрів, понад десять років зусиль і жодного результату. Здавалося, що наркотична залежність – вирок. Як звільнитися від неї, Олегові розповіли християни церкви євангельських християн-баптистів. Згодом, пройшовши непростий життєвий шлях, він вирішив, що буде допомагати таким як сам – наркозалежним. Сьогодні Олег Бешта – відповідальний за служіння залежним людям. Упродовж одинадцяти років несе служіння пастора рівненської церкви «Воскресіння». Разом з дружиною Юлею виховують трьох дітей – Анастасію, Севастяна та наймолодшого Георгія, якому два роки.
Якою була ваша дорога до Господа та до служіння залежним людям?
Я увірував у 1998 році. Перед тим більше десяти років був залежним від наркотиків і об’їздив пів Радянського Союзу, лікувався у багатьох відомих лікарів, платив величезні гроші. Але так і не знайшов порятунку від страшної наркотичної залежності.
На той час я знав про Бога небагато, але те, що відчував, спонукало мене молитися до Нього. Я говорив: «Боже, якщо Ти є, допоможи мені звільнитися, і я буду допомагати таким, як я!» І скоро до мого дому прийшли люди, які розповіли Євангеліє, що Ісус може мене звільнити, і Він робить це безкоштовно! У ті часи довкола мене ще не було прикладів звільнених від залежності наркоманів. Християни сказали мені, що знають церкву у м. Острог, де мені допоможуть, і залишили візитку пастора.
Через три місяці я наважився подзвонити і попросити допомоги. В Острозі не було реабілітаційного центру, але люди з відкритим серцем взяли мене до себе додому, де я пройшов фізичну ломку та всі муки абстиненції. Через тиждень до мене приїхала моя дружина Юля. Разом ми зняли квартиру і почали жити в Острозі. Там ми примирилися з Господом. Утвердили своє рішення жити з Ним та прийняли хрещення.
При острозькій церкві я вчився жити з Господом. Реабілітаційного центру ще не було, тому ми почали допомагати залежним людям по квартирах. Бог нагадав мені мою обіцянку, що коли Він допоможе мені, я теж почну допомагати таким, яким був колись і я. Тоді ми з дружиною почали служити своїм домом таким людям.
Пам’ятаю реальну історію з нашого життя, коли люди гинули від наркотиків, і одна молода дівчина просила допомоги. Ми віддали свого дворічного сина Севу до дитсадка, щоб започаткувати жіночий реабілітаційний центр. Досить мало людей зрозуміли тоді цей вчинок. Однак, таким чином, Бог почав це служіння у церкві. З часом Він дав для цього служіння усе необхідне, і воно звершується там до сьогодні.
Через п’ять років Бог покликав нас їхати до м. Рівне починати служіння реабілітаційних центрів при церкві «Благодать». Там Бог також рясно благословляв нас: багато людей звільнилося і врятувалося від залежності. Ще через п’ять років Господь покликав нас на організацію церкви «Воскресіння». Церква «Благодать» благословила та відпустила нас. З тих пір вже одинадцять років несу служіння пастора церкви «Воскресіння».
Я не здобув вищої освіти, проте за 22 роки, відтоді як увірував, навчався у Рівненському біблійному інституті ВЕЕ, Міжнародному інституті керівництва і управління, Міжнародному інституті душеопікунства «Coram Deo», Євроазіатському інституті самостійного вивчення Біблії.
Служіння реабілітації в Україні має успіх, люди звільняються, спасаються і активно долучаються до служіння реабілітації при церквах по всій Україні. Утворюються нові реабілітаційні центри, і ми почали думати, як допомогти розвивати це служіння в Україні. Мене ніхто не обирав, не ставив на це служіння, просто старші брати утвердили мене в тому, що ми і так уже робимо не один рік.
Ваше гасло у житті?
Життя коротке і скоро пройде. Залишиться лише те, що ти робиш в ім’я Ісуса і для Ісуса.
Як ви зрозуміли, що маєте посвятити своє життя служінню людям саме через цей вид служіння?
Коли був у залежності, то молився: «Боже, якщо Ти є і допоможеш мені, я теж буду допомагати таким, як сам». Тому намагаюся тепер робити те, що пообіцяв Богові. Хоча в мене було багато інших пропозицій та спокус.
Що або хто надихає вас робити те, що ви робите?
Сьогодні моїм найбільшим натхненням є Бог і Його Слово, а також служіння людям. Тобто я надихаюсь роботою, яку роблю, надихаюсь, коли бачу результат і плід того, як Господь звільняє і рятує чоловіків та жінок через реабілітаційні центри при церкві. Кожен із цих людей – це чийсь син або дочка, мати або батько, які тепер у Богові стають корисними для суспільства та великою славою у церкві через Його служіння.
Які ви можете назвати плоди служіння за останні п’ять років?
Плоди – це звільнені і змінені люди, які тепер живуть не для себе, а долучаються до служіння помісних церков, де вони живуть, створюють нові реабілітаційні центри у своїх містах, стають лідерами служінь, дияконами, пасторами церков, організовують нові церкви.
З якими сучасними викликами/труднощами зіштовхуєтеся у служінні?
Сьогодні з’являються нові наркотики, відповідно з’являються нові види залежностей. Вік тих, хто вживає, зменшується, наркотик «молодіє». В загальному режимі відвідування церкви раз на тиждень залежні люди не можуть зцілитися, тому реабілітаційний центр – це можливість щоденної роботи з людиною, щоб вона повністю звільнилася від залежності та примирилася з Богом, Який дає свободу і спасіння.
Трудність і проблема – це церкви, які не підтримують таку працю. Тому що на це служіння потрібен час, фінанси, навчання і розвиток людей. Адже доводиться працювати з реальними грішниками та зустрічатися з реальними негативними проявами духовного світу. Коли церкви не підтримують таких служінь, реабілітаційні центри закриваються.
Про що ви мрієте? Які цілі, плани вашого служіння на наступні роки?
В мене є мрія – зібрати разом усіх колишніх залежних нашого братства на морі і зробити велике свято Божої слави.
Плани залишаються такими ж: навчати, розвивати лідерів реабілітаційних центрів, відвідувати церкви, де також є такі центри, мотивувати служити та створювати нові центри при церквах, іти на організацію нових церков.
Назвіть, будь ласка, молитовні прохання
Наше служіння дуже потребує молитовної підтримки усіх небайдужих християн. Моліться, будь ласка, за мене і мою сім’ю. Також прошу молитися за церкви, де звершується таке служіння, за лідерів і команди, які посвячені цьому служінню.
Відео про служіння реабілітаційного центру у м. Рівне
Спілкувалася Анна Пустовіт,
прессекретарка комітету
соціального служіння ВСЦ ЄХБ