Перший ретрит місіонерів ВСЦ ЄХБ пройшов в Ірпені
Перший місіонерський ретрит пройшов 11 жовтня у головному офісі братства в Ірпені. Серед тридцяти місіонерів, які стали учасниками цієї особливої зустрічі, значна частина працює у так званому вікні «10х40». Хтось із них вже багато років є у служінні іншим народам, а хтось – тільки долучається, пройшовши місіонерське навчання.
Вікно «10х40» – мусульманський світ, куди входять країни Північної Африки, Близького Сходу, Кавказу, Центральної Азії (у т.ч. колишні радянські республіки), а також Індія, Китай і країни Південно-Східної Азії. Більшість цих «недосягнутих» народів займає «вікно 10х40».
Учасників ретриту вітав Роман Вечерківський, заступник голови ВСЦ ЄХБ. Сам пастор має багаторічний досвід благовістя та утворення нових церков за межами України.
У ході зустрічі йшлося про плани комітету зовнішньої місії та співпрацю з досвідченими місіонерськими організаціями, про душеопікунську роботу серед самих місіонерів. Цього дня місіонери мали гарну можливість познайомитися одне з одним, із керівництвом Братства та з оновленим складом комітету зовнішньої місії.
Також місіонери ділилися нагальними молитовними потребами. Кожен із них представив своє служіння за допомогою презентації, а також висловив своє бачення та побажання відносно співпраці і роботи комітету зовнішньої місії.
«Вперше ми зібрали місіонерів, які звершують служіння за кордоном централізовано – від комітету. Це унікальна можливість, коли ми спільно могли молитися про потреби кожного місіонера, його покликання та відкриття від Бога, – розповідає Віталій Сорокун, керівник комітету зовнішньої місії. – Окрім тих місіонерів, яких ми зібрали, ще десятеро знаходяться зараз на місії за кордоном, і які не змогли приїхати. Наразі маємо ще близько тридцяти місіонерів, котрі закінчили місіонерські програми в наших семінаріях і молитовно готуються до подальшого керівництва від Бога. І наше завдання –вивести їх на місію. Між іншим, із семи наших семінарій шість готують місіонерів».
Наприкінці цього особливого дня місіонери молилися одне за одного у групах. Учасники ретриту розповідають, що зустріч для них була дуже приємною і натхненною.
Олена, учасниця короткострокової місії, наразі планує їхати до Грузії на рік.
Радію з того, що трапилась така можливість зібратися усім місіонерам разом і поділитися, як Бог працює через нас в інших країнах. Серце переповнювалося великою вдячністю Богові і запевняється в тому, який Бог великий і як Він спасає людей по всьому світу. Це була перша наша спільна зустріч, і сподіваюсь, що вона започаткує гарну традицію. Адже такі зустрічі слід повторювати, аби ділитися тим, що Бог робить через наше служіння і дякувати Йому за це.
Євген, місіонер. Вперше на місію поїхав у 2010 до Дамаска (Сирія). Потім п’ять років звершував служіння в Єгипті і сім місяців в Камбоджі. У жовтні знову їде на півтора року в Камбоджу.
Ця зустріч надихнула мене на нові очікування того, що комітет зараз буде з новими силами працювати, допомагаючи місіонеру, там де він працює. Я відчув, що комітет став більше піклуватися і турбуватися про місіонера, як токового, а не просто вести з ним діалог, як зі стратегічною одиницею. Формуються міжособистісні стосунки між комітетом і місіонером. Це те, чого раніше бракувало.
Олена, випускниця місіонерської програми в Одеській богословській семінарії, півроку була на практиці в Південній Кореї.
Так приємно чути реальні історії від місіонерів! Хочу, щоб і в моєму житті було теж таке свідчення. Цікаво було почути інформацію про роботу комітету.
Зараз вирішується питання, щоб я повернулася до Південної Кореї, хоча там було нелегко морально, духовно і фізично. Та я все одно відчуваю серцем і чітко розумію, що Корея – це моє покликання.
Прес-служба ВСЦ ЄХБ
