«Нове і старе» – в Одесі пройшла міжнародна богословська конференція
В Одеській богословській семінарії 10-11 жовтня 2019 року відбулася міжнародна богословська конференція «Нове і старе». Конференція приурочена 30-річчю заснування семінарії. Заклад заснували у 1989-му, який став першим євангельським богословським закладом на пострадянському просторі.
Тридцятирічний період – це юний вік у порівнянні із існуванням західних богословських семінарій та університетів. Проте це вже достатній час, аби говорити про усталені традиції, історію, теперішнє та майбутнє.
Атмосферу ювілею визначало відчуття вдячності Богові за пройдений шлях, Божу вірність, доброту і керівництво. На вечорі, присвяченому 30-літтю ОБС, згадували та переглядали історичний шлях семінарії. Особлива увага була зосереджена на перших роках роботи семінарії, на мрії, баченні, планах тих років і як вони реалізувалися в подальшій історії семінарії.
Більшість доповідачів конференції звернули увагу аудиторії на осмислення ідеї богословської та церковної традиції.
Роман Соловій розкривав тему «Традиція гостинності і гостинність до традиції». Він наголосив на необхідності відкритості нашої традиції до впливів та присутності інших традицій, які можуть збагатити та доповнити її.
Сергій Санніков виступив з доповіддю «Баптистська традиція та традиціоналізм», в якій показав відмінність між традицією як позитивним феноменом життя церкви і традиціоналізмом як викривленням, яке може гальмувати здоровий розвиток церкви. Він показав, що баптисти також мають богословську традицію, яку слід зберігати та розвивати.
Доктор Паруш Парушев говорив про «традицію» та «інновацію» в євангельській богословській освіті. У своїй доповіді він показав різні підходи до богословської освіти, і закликав до їх творчого засвоєння та інтеграції в освітньому процесі.
Доктор філософських наук Юрій Чорноморець доповідав на тему «Проект радикальної ортодоксії та можливі шляхи його переосмислення». Він показав, що богословський рух «радикальна ортодоксія» намагається повернутися до формування умов для всеосяжного впливу християнства на культуру. Доповідач вказав на аспекти руху «радикальної ортодоксії», які вимагають творчої рецепції та втілення в богослов’ї на українських теренах.
Тойво Піллі у своїй доповіді розкрив тему «Духовне пробудження на західному побережжі Естонії в ретроспективі: «Біблія як інструмент інтерпретації змін». В доповіді на локальному історичному матеріалі було показано, як християни осмислювали свій історичний досвід через призму окремих біблійних текстів.
Михайло Хром’як аналізував смисл традиції в богослов’ї Жак-Люка Маріона і Девіда Харта, в якому виділяється антиметафізичний мотив і підкреслюються християнські чесноти: милосердя, добро, любов, насичений дар.
Програма конференції включала також діалогічну складову. Всі присутні мали можливість поставити запитання доповідачам і зробити свої коментарі про почуте після кожної доповіді. Крім цього, наприкінці першого дня конференції, була проведена панельна дискусія на тему «Традиція та оновлення в практиках, образах та мові богослужіння». До дискусії були запрошені пастори міста Одеси. Їм були запропоновані питання про принципи, форми та стилі богослужіння. Вони говорили про значення богослужіння в житті їх церков і його вплив на життя віруючих.
Другий день роботи конференції почався з роботи у секціях. Робота проводилася у двох секціях: традиція та оновлення в Біблії і традиція та оновлення в історії та богослов’ї.
В біблійній секції Володимир Лукін, Віталій Станкевич і Федір Стрижачук розглянули окремі біблійні тексти, які вказують на тяглість, уривчастість та оновлення в традиції періодів Старого та Нового Заповітів.
В історичній секції Едуард Лейва та Олександр Гейченко говорили про роль традиції в різні історичні періоди у різних церковних регіонах. На останній спільній пленарній сесії з доповідями виступили Мері Рейбер і Тарас Дятлик.
Учасники конференції могли відчути динаміку взаємодії «нового» та «старого», майбутнього та минулого, «передчуття» та «пам’яті», мрій та спогадів, планів та оцінки результатів. Проте всіх об’єднало глибоке переконання в тому, що наш триєдиний Бог був з нами в минулому і ми з вдячністю пам’ятаємо про Його великі діла, присутній з нами в теперішньому і ми відчуваємо Його присутність, буде з нами у майбутньому і ми маємо надію на те, що Він творить наше майбутнє. Бог є з нами вчора, сьогодні і завтра. Слава Йому за Його вірність.
Федір Стрижачук,
Одеська богословська семінарія