Відійшов у вічність служитель Олександр Гарькавий
7 лютого 2022 року на 57-му році життя відійшов у вічність Олександр Михайлович Гарькавий, пастор харківської церкви «Добра Звістка». Всеукраїнський союз церков ЄХБ висловлює щире співчуття Харківському обласному об’єднанню церков, помісній церкві ««Добра Звістка»», рідним і близьким Олександра Михайловича, зокрема дружині Вірі Ігорівні та донькам. Засвідчуємо нашу пошану до Божого служителя, який посвячено звершував довірену йому працю.
Олександр Гарькавий народився 26 вересня 1964 року у християнській родині і був молодшим у сім’ї. У молоді роки він навернувся до Бога і прийняв водне хрещення по вірі 1986 року. Олександр брав активну участь в молодіжному служінні. На початку 90-х років був обраний керівником молоді у харківській церкві «Переображення».
Після євангелізаційного служіння місії «Відродження» у 1998 році Олександр очолив одну з груп з вивчення Біблії для новонавернених. Це служіння поклало початок двом новим церквам. Служитель брав активну участь у створені нової церкви в районі Нових будинків.
У 2001 році Олександр одружився на сестрі Вірі, і Бог подарував їм чотирьох донечок.
У 2002 році брат був рукопокладений на пасторське служіння у харківській церкві «Добра Звістка», яке звершував донині.
Олександр Михайлович закінчив Ірпінську біблійну семінарію, викладав у Харківському регіональному біблійному коледжі.
Кілька років він був заступником старшого пастора по Харківській області.
Щомісяця Олександр Гарькавий був гостем харківського телеканалу «Вісті» у передачі «Тема дня». Говорив у програмах про віру, Біблію, християнські цінності і спонукував своїх глядачів наближуватися до Бога і Його Слова .
Дня, коли Бог запланував забрати до Себе брата Олександра, він відвідував свою стареньку маму з Вечерею Господньою.
Нехай усі, хто зараз знаходиться у великому горі, смутку і скорботі, будуть потішені та заспокоєні Господом: «Блаженні мертві, які вмирають у Господі – вони відпочинуть від трудів своїх…» (Об. 14:13).
З молитвою про церкву, рідних і близьких
Валерій Антонюк і служителі ВСЦ ЄХБ