В Одесі представили Євангеліє від Луки у кримсько-ромському перекладі
3 листопада в Одесі представили перше Євангеліє кримсько-ромською мовою. Подружжя перекладачів Дмитро та Золушка Вакаренки презентували результат багаторічної праці – Євангеліє від Луки.
Гостей приймала Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Грушевського.
«Дуже символічно, що презентація Євангелія від Луки ромською мовою відбувається нині, адже 5-го листопада ми традиційно відзначаємо Міжнародний день ромської мови, а 9-го листопада – День української писемності та мови», – зауважила у своєму виступі завідувачка відділом соціокультурної діяльності Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Грушевського Ольга Нагорнюк.
Спогадами про роботу над книгою «О Лошано Гаюері катар Лука – Євангеліє від Луки» поділилися Дмитро та Золушка Вакаренки, які служать у церкві «Романі Бах», а з 2016 року – є членами місії «Перекладачі Біблії України».
Понад чотири роки тому керівник проєкту із перекладу Біблії ромськими мовами при місії «Перекладачі Біблії України», пастор Анатолій Шкарін зателефонував подружжю Вакаренків і запропонував перекладати Святе Письмо.
«Першою нашою реакцією було побоювання, – розповідає Дмитро Вакаренко. – Відразу пригадалися слова зі Святого Письма: «Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій» (Об’явлення 22:18-19). Працюючи над перекладом Біблії, ми переживаємо і трепет, і благоговіння, і відповідальність».
Робота з текстом Євангелія від Луки мала труднощі, бо потребувало передати Слово Боже так, аби воно було зрозумілим, насамперед, пересічним кримським ромам, а якість перекладу при цьому відповідала міжнародним вимогам.
Перекладачі взаємодіяли з експертами, консультантами. Справа пожвавішала, коли Дмитро та Золушка відвідали Таврійський християнський інститут, що в Херсоні, щоб освоїти комп’ютерну програму «Паратекст» (Paratext). Інколи бракувало слів, аби чітко передати значення біблійних термінів кримсько-ромською мовою. Багато із них давно втрачені та практично не вживаються.
Фактично завдяки написанню Євангелієя від Луки кримсько-ромською відновлюється мова однієї з етнічних груп ромів. Важлива частина праці – перевірка перекладеного тексту звичайними кримськими ромами. На початку декотрим із них важко було читати Євангеліє рідною мовою, бо в школі їх навчали російською чи українською, а літератури кримсько-ромською – обмаль. Виручали подекуди родичі.
У власному фотоархіві Дмитра є світлини, зроблені ним під час зустрічі з ромами, де вони отримували Євангеліє від Луки.
«Об’єктив зафіксував і сльози радості, і те, як хтось притиснув книгу до себе, ніби найбільший скарб», – каже Дмитро.
Слово Боже, перекладене мовою серця, стало для ромів дуже близьким, рідним і доступним.
«Ромів потрібно любити, молитися та працювати з ними», – зауважив ведучий події пастор місцевої церкви «Шлях любові» Максим Джум.
Він розповів про те, що дуже багато працює з ромами у соціальних проєктах. Ромське питання – це складова національної безпеки, адже через високу народжуваність кількість ромів збільшується у відсотковому відношенні та чисельно.
«Божа воля полягає в тому, щоби Його слово було донесено кожному народу. Тому місія «Перекладачі Біблії України» працює над цим», – повідомив її співробітник, марокканець Юнес Нежмі.
Він висловив своє захоплення тим, як українці служать ромському народу. Все це відбувається в любові, і Бог показує, як потрібно жити і будувати стосунки.
Окрасою події стало читання фрагменту нового видання та християнська пісня ромською мовою у виконанні родини Вакаренків. Зустріч завершили спільною молитвою за поширення Євангелія ромської мовою та пробудження серед ромів.
Олександр Кривенко
Фото автора, ООУНБ ім. Грушевського та з архіву Дмитра Вакаренка
За матеріалами: Світогляд, Oleksandr Kryvenko