У Харкові пройшла ґрунтовна зустріч з практики благовістя
Що робити, коли «батарейка» благовістя сідає? Або невдалий досвід стримує від наступної спроби? Найпоширеніші помилки щодо благовістя? Як мотивувати себе до особистого благовістя? Про це йшлося 13 лютого у Харкові під час зустрічі на тему: «Методи благовістя».
Відкриваючи зустріч, пастор помісної Основ’янської церкви Анатолій Чорноблавській розповів про випробування, яке напередодні переживала церква. А саме: про те, як в одній із сімей їхньої церкви напередодні сталася пожежа і постраждав будинок. Усі члени церкви дружно прийшли на допомогу. Упродовж тижня вдалося упорядкувати внутрішню частину будинку. Це був добрий приклад та благовістя на ділі для сусідів.
Роман Брагін, пастор церкви «Пробудження» м. Чугуїв, що на Харківщині, розповів, що в церкві особливу увагу приділяють розвитку домашніх груп із вивчення Біблії, роботі з наркозалежними та підлітками. Через спорт, особисті свідчення, вивчення Біблії молодь знайомлять із Богом та церквою. Віруючі церкви «Пробудження» також безкоштовно наводять порядки в під’їздах, після чого самі мешканці стають стежити за чистотою. Це помітило багато жителів міста і на віруючих стали дивитися по-іншому.
В’ячеслав Ляшев, диякон харківської церкви «Преображення» розповів, що використовує будь-які можливості, щоб розповісти людям про Бога у транспорті, у стоматолога, в перукарні.
Також було наголошено на тому, що потрібно звертати увагу на свідчення людям інших національностей, які проживають поруч.
Спікер конференції Роман Калашников, пастор одеської церкви «Благодать», говорив про проблеми у благовісті. Було розглянуто декілька причин, чому віруючі не благовістять – втрата розуміння повеління Христа, втрата навичок благовістя та мотивації.
Також служитель розповів про «капкани» у благовісті: це життя спогадами про невдалі моменти, коли щось не виходило під час свідчення.
«У невдалих випадках не потрібно брати всю провину на себе. Потрібно розуміти, що ми знаходимося на передовій, де йде боротьба в духовній сфері. Коли одні двері зачиняються, то з’являються інші двері, можливості для свідчення та новий досвід», – зазначив спікер.
Також служитель зауважив, що необхідно молитися, щоб Бог посилав тих людей, яким можна було розповісти про Нього. Свідчення про Бога не повинно переходити у дебати або бійку словами та бути чутливим до того, що ваш співрозмовник переживає зараз.
Віктор Банніков, м. Харків