Третя зустріч капеланів у час повномасштабної війни
«Звірити годинники» – саме так кажуть капелани про мету своїх зустрічей. Де знаходяться, куди йдуть та які ресурси наразі мають – про це йшлося під час чергових зборів капеланів ВСЦ ЄХБ.
Понад 60 учасників з різних регіонів зібралися 26-27 травня на базі Київській богословській семінарії. Це вже третя така зустріч після повномасштабного вторгнення Росії.
Упродовж двох днів капелани мали спільний час, який присвятили обміну досвідом служіння, спілкуванню, відновленню стосунків команди, знайомству з «новенькими», обговоренням важливих запитань. Учасники зборів взяли участь у Вечері Господній, що зміцнило їх та об’єднало у спільності.
Серед присутніх були штатні капелани ЗСУ і капелани-волонтери. Вітальним словом з присутніми поділився начальник служби військового капеланства Апарату Головнокомандувача ЗСУ, полковник Олексій Терещук.
Програма кожного дня була розрахована також на навчальний процес. Присутні разом з капітаном капеланської служби Сергієм Волощуком розглянули тему «Унікальність капеланського служіння: військовий капелан, як знак Божої присутності та опіки. Обов’язки та відповідальність капеланів».
Про біблійне обґрунтування використання зброї та про зцілення травм війни говорили з пастором житомирської церкви «Компас» Василем Поворознюком.
Пастор київської церкви «Храм миру» та виконавчий секретар ВСЦ ЄХБ Володимир Кондор висвітлював тему «Державна символіка і церква».
Біблійний погляд на військового капелана представив пастор церкви «Шлях істини» м. Київ Валентин Кореневич.
Різновиди капеланського служіння на мирній території запропонував розглянути пастор церкви «Дім Євангелія» м. Хмельницький Валерій Хома.
Андрій Мурзін, заступник директора магістерської програми «Біблійна душеопіка» зосередив увагу на темі «Потіха, благовістя та душеопіка тих, хто страждає».
Керівник комітету військового капеланства ВСЦ ЄХБ, пастор-капелан Василь Хіміч розповів про поточну ситуацію, перспективи та бачення подальшого капеланського служіння. Він зазначив, що маємо значну потребу у капеланах. Адже служіння капеланів дедалі більше стає затребуваним в Україні. Нині у нашому Братстві є п’ять штатних капеланів та ще три у процесі оформлення.
Служитель окреслив декілька потужних напрямів служіння, які діють на медично-стабілізаційних пунктах поблизу передової. Також це команди, які почергово служать у шпиталі на сході, проводячи душеопікунську роботу серед поранених. Це відвідування військових підрозділів на сході та півдні нашої країні. А також йшлося про роботу на місцях – з сім’ями загиблих воїнів-захисників у Житомирі, Києві та Рівному.
Після зборів капелани роз’їхалися натхненні, відновлені та споряджені духовною літературою для військових. Хай Господь береже їх у небезпечному і нелегкому служінні.