Служіння на Київщині для тимчасово переміщених
Нас вирвали з коренем зі старої землі, а пересадити забули. Ми погано цвітемо і ніде не приживаємось. Ні, ми любимо Київ, Дніпропетровськ, Львів. Обожнюємо! Ми насолоджуємося їхньою красою. Ми вдячні вам за гостинність і турботу. Та залишки нашої колишньої землі, наліплені на наші душі, не дають нам можливості стати щасливими на новому місці. Адже там наша оселя, в якій все ще цокає залишений годинник, там наші квіти, які поливають сусіди. Ми хочемо туди повернутися настільки сильно, що боліємо від цього і ніяк не можемо вилікуватися. Нас з’їдає не незвичний клімат і не недолік теплих речей. Нас з’їдає туга, і поки ми не можемо придбати квиток додому, повноцінного життя нам не бачити. Більшість з нас не зможе отримати цей квиток ніколи. Тому що у чиїсь будинки зруйновані вщент, чиїсь – розграбовані до найменшої дрібниці. І повернутися туди означає просто себе вбити.
Таким бачить свій внутрішній стан вимушена переселенка з Донецька на ім’я Ольга. Вона впевнена, що допоки в Україні знаходяться люди, які не зачиняють двері перед біженцями, роблять для них більше, ніж повинні, і допомагають їм влитися в нове життя, – нас не знищити під градами.
І саме таких людей вона зустріла у київській церкві «Пробудження», коли приїхала у 2014 році до Києва, втікаючи від жахів війни. Тут побачила зразок великодушності, прощення і доброти. Відчула на собі силу Божого прощення і 2015-го року прийняла хрещення, ставши членом церкви «Пробудження». Тепер слідує Божими шляхами, від чого серце наповнюється радістю і миром. Саме в церкві вчиться не скаржитися і не нарікати, а бути вдячною Богові за все. Жінка розуміє, що Бога шукати слід не тільки тоді, коли потрапиш у біду, коли не має їжі нагодувати дітей чи стареньких. Шукати Бога необхідно завжди, так наче знаходишся в скрутному становищі, – у такому разі менше потраплятимеш у безвихідь.
2014 рік приніс нове служіння для церков ЄХБ Київщини – піклування про тимчасово переміщених українців із зони військового конфлікту Донбасу та із анексованого Криму. Церква «Пробудження» одна із перших активно долучилася до цього служіння. Координатор цієї праці, пастор церкви «Пробудження» Ярослав Мачинський пригадує: «Спочатку сім’ї з маленькими дітьми проживали у класах нашої недільної школи. Це був час, коли захоплювали Слов’янськ і Краматорськ – літо 2014 року. А вже від жовтня церква почала регулярно допомагати тимчасово переміщеним».
«Добродій» – це збір продуктів першої необхідності, засобів гігієни, речей, взуття та безкоштовна роздача цього набору жителям Донбасу і Криму, які тимчасово проживають на Київщині. Згодом у 2016 році до цього служіння долучилися церкви ЄХБ Києва та області. При них були сформовані християнські центри для переміщених з можливістю відвідувати регулярні молитовні зустрічі, вивчати Писання і отримувати допомогу.
«Єдина наша умова − зазначає пастор, − ми проводимо усі зустрічі на базі церков, − Бо є волонтерські центри, які говорять: «Привозьте нам сюди і ми розберемося». Ми ж не тільки надаємо матеріальну допомогу, а й вислуховуємо їхні потреби та переживання, запрошуємо на богослужіння і духовне спілкування, щоб разом помолитися і почитати Слово Боже. Намагаємося надавати допомогу щомісяця і шукаємо для цього можливості. А люди вже роблять свій вибір − прийти наступного разу до нас чи ні».
Переселенців не треба шукати – вони самі знаходять Центр допомоги, одне одному передають, що в церкві можна знайти підтримку. Багато волонтерських програм вже закрито, тому це служіння для них актуальне. Буває таке, що самі служителі з Донбасу, які виїхали, знаходять їхні контакти і підтримують з ними стосунки.
Хай Господь допоможе, щоб у церквах Київщини активніше розвивалося служіння для переміщених із зони воєнного протистояння. Пам’ятаймо, що «Господь обороняє приходьків, сироту і вдовицю підтримує» (Пс. 145:9).
Служіння переміщеним ОЦ ЄХБ м. Києва та Київської області за назвою «Добродій» діє при церкві ЄХБ «Пробудження» за адресою: Софіївська Борщагівка, вул. Садова 66, тел. (066) 376-92-78
