Служіння комітетів у час війни: виклики і перспективи
Пасторське, капеланське, соціальне, місіонерське, молодіжне, дитяче, жіноче, музичне – це не вичерпний перелік тих служінь, котрі під час війни кинули сили на задоволення нагальних потреб українців. На п’ятому місяці війни уже можна підвести певні підсумки і вибудувати подальші безпосередні відповідальності наявних напрямів служіння.
29 червня в Ірпені в канцелярії Союзу відбулася зустріч комітетів. Зустріч провів Василь Фурта, заступник голови, який координує роботу комітетів. Лідери служінь обмінялися досвідом, свідченнями, переживаннями і викликами. Комітети підсумовували зроблену роботу та присвятили час напрацюванню пропозицій щодо своїх відповідальностей у воєнний час.
Василь Фурта зауважив, що особливу увагу приділили питанню: «Яким чином кожен комітет може досягати загальної мети – приводити до Христа неспасенних людей?» А також обговорювали, як підтримувати лідерів і споряджати їх у цей складний період.
Про виклики сьогодення для пасторів говорив Микола Романюк, керівник комітету розвитку пасторів. «Необхідно підготувати практичні орієнтири, щоб пастори знали, як проводити похорон солдатів, як служити сім’ям, які втратили близьких, як бути з тими, хто виїхав за кордон і залишив свою громаду. Пастори мають перейти від надання гуманітарної допомоги до надання духовної опіки», – зауважив служитель.
Під час зустрічі йшлося про те, що служіння комітетів у перші місяці війни були зосереджені та активно задіяні у соціальному контексті, а саме на трьох основних напрямах – прийнятті та евакуації вимушених переселенців і соціальній допомозі. Але поступово комітети повертаються до своїх профільних завдань.
«Соціальні хаби – це початок чогось великого. Це унікальна можливість і допомогти продуктовим пакетом, і звістити Євангеліє. Вони обов’язково мають трансформуватися у домашні групи чи церкви», – зауважив Дмитро Матюхін, керівник комітету соціального служіння.
Станіслав Ґрунтковський, керівник комітету сімейного служіння, зазначив, що питання сім’ї сьогодні як ніколи актуальне. Адже сім’ї розділені – чоловіки в Україні, а їхні дружини закордоном. Тому, як ніколи, необхідно працювати у напрямі збереження інституту сім’ї. Варто піклуватися про духовний стан як жінок, так і чоловіків. А також комітет потребує нової посвяченої команди, адже багато служителів зараз за межами країни.
Про потреби та виклики сьогодення керівники комітетів ланцюжком молилися одне за одного.