Про що каже нам хрещення Ісуса Христа? Валерій Антонюк
Хрещення, яке звершував Іван Хреститель, відрізнялося від сьогоднішнього. Нам більш зрозумілим є водне хрещення за вірою, як установа Церкви. В епоху Церкви хрещення є заповіддю Ісуса Христа, яку встановлено для тих, хто навернувся від своїх гріхів, увірував в Нього як особистого Спасителя, отримав народження згори.
Хрещення є актом нашого послуху Богові та засвідченням своєї віри для оточення. Ми приймаємо хрещення як символ внутрішніх перемін: смерть віруючого для гріха і його воскресіння з Христом для нового життя.
У часи Івана Хрестителя хрещення звершувалось як свідчення про покаяння, як знак усвідомлення та символ очищення гріхів: «Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця, і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої» (Мт. 3:5).
Покаяння вимагає переміни мислення і способу життя. Це усвідомлення гріхів і жалкування за скоєне, це визнання гріхів і відвернення від гріхів.
Чому тоді безгрішний Христос на початку Свого служіння йде до Івана Хрестителя і приймає хрещення? «Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Мт. 3:13-17).
Для викуплення світу безгрішний Божий Син ототожнюється з грішним людством, яке Він прийшов спасти «Ось Агнець Божий, Який бере на себе гріх світу!» (Ів. 1:2). Він стає в один ряд із грішниками. Він нічим не виділяється від інших, засвідчуючи: «Я такий як і ви».
Той, Хто не знав гріха, став серед людей, які не знали праведності: «Так належить виконати нам всяку правду».
Іноді ми, християни, шукаємо винних, тоді як Христос стоїть в ряду з тими, хто винний. Взяти відповідальність за гріхи інших – ознака християнського служіння.
Хрещення Ісуса Христа навчає нас стояти близько біля людей, ототожнювати себе з ними, щоб служити їм.
Коли Ісус Христос прийняв хрещення, люди отримали свідчення Неба: «Це Син мій Улюблений» (Мт. 3:17). У цей час ми бачимо свідчення служіння Трійці: Отця, Сина і Духа Святого у спасінні людини. Одночасно ми бачимо тут свідчення єдності Бога: Отець свідкує, Син виходить на місію, Дух Святий зміцнює силою. Тут також чітко показана місія Христа – відкрити Царство Боже, а не просто реформувати царства цього світу.
У цій історії давайте подивимось ще на одного важливого героя – Івана Хрестителя. Очікування Месії в Ізраїлі мало розпочатися зі служіння сильного пророка. І Старий Заповіт закінчується пророцтвом Малахії: «Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний! І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!» (Мал. 4:5-6).
Початок служіння Христа розпочинається зі служіння Івана Хрестителя. Це час політичної нестабільності, коли в Юдеї виникає соціально-політична та релігійна течія – зилоти. Також цей час характеризується духовною байдужістю духовної еліти. І «тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській, та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне! Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!» (Мт. 3:1-17).
Ім’я Іван означає «Єгова милостивий, помилує».
Перед наближенням Бога необхідне приготування людей. Проповідь покаяння необхідна для підготовки до спасіння.
Тому головним посланням Івана до народу було «покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне».
Отож, про що говорить нам хрещення Ісуса Христа?
З історії про хрещення Ісуса Христа ми можемо взяти для себе кілька важливих уроків:
- Головне послання світу залишається незмінним: покаяння і переміна способу життя. Покаяння урівнює “горби і долини” (Іс. 40:3-5) і готує дорогу Господу. Поставмо собі запитання: «Як і коли я переживаю періоди покаяння і пробудження?»
- Ми можемо бути голосом Божим сьогодні, щоб сповіщати: «Готуй дорогу для пробудження, бо наблизилося Царство Небесне!»
- Той, Хто не знав гріха, став серед людей, які не знали праведності. Хрещення Ісуса Христа навчає нас стояти близько біля людей, ототожнювати себе з ними, щоб служити їм.
Валерій Антонюк, пастор церкви «Храм миру» м. Київ, голова ВСЦ ЄХБ