Поїздка служителів на передову. ВІДЕО
Чергова поїздка голови Союзу ЄХБ Валерія Антонюка до українських військових на Донбас відбулася 13 липня 2018 року. Поїздка ініційована Українським біблійним товариством у складі віце-президента товариства Василя Луцишина, заступника генерального секретаря Анатолія Райчинця та представників товариства у східному регіоні.
«Щоразу, коли я повертаюся звідти, де реально проливається кров, де люди живуть зовсім інакше, ніж на мирних територіях України, − каже Валерій Антонюк, − для мене це є дуже сильною духовною мотивацією оцінити все, що маємо, аби не дати собі права жити теплим, посереднім, безвідповідальним життям».
Учасники поїздки кажуть, що упродовж чотирьохрічного військового конфлікту кожен такий регулярний виїзд є по-особливому значимим і важливим. Неодноразово траплялося, що після того, як служителі на передовій молилися із нашими бійцями і дарували їм Біблію, за кілька годин по їхньому від’їзді уже передзвонювали капелани і повідомляли, що ті хлопці загинули. Тому спасіння кожної безсмертної душі є першочерговою метою поширення Божого Слова на території війни.
«Цього разу їздили на передову під Горлівку та Донецьк – це 500 метрів від лінії фронту, − розповідає Анатолій Райчинець заступник генерального секретаря Українського біблійного товариства. − Капелани просять нас приїхати до тих військових, до яких складніше за все потрапити – до розвідки та артилерії, що дислокується безпосередньо у самій зоні бойових дій.
Під час цієї поїздки військовим подарували Біблії та спеціалізовані ліхтарики на сонячній батареї. Ліхтарі можна не лише використовувати у бліндажах як світло, а й у ролі портативних зарядних пристроїв (повербанк). А також за допомогою цього ліхтарика можна слухати аудіо-Біблію українською і російською мовами.
З-поміж іншого, усі охочі на передовій долучилися до участі у Всеукраїнському переписуванні Біблії, що проходить у рамках відзначення Року Божого Слова в Україні.
Валерій Антонюк зазначає, що нашим бійцям понад усе бракує надії. Вони хочуть надіятися на те, що все це закінчиться і вони повернуться додому. Напевне тому більшість військових говорять не про воєнні дії, а про мир, − вони як ніхто інший чекають, щоб війна припинилась. Ті, хто сьогодні відірвані від нормального життя й опинилися в ризику каліцтва і смерті, дуже потребують наших молитов, і це вкотре підтверджує, що на війні невіруючих в Бога немає.
Прес-служба ВСЦ ЄХБ