На Волині відбувся ІІ Місіонерський форум
Ти необхідний для місії Бога! Під таким гаслом відбувся ІІ Місіонерський форум Волині «Місіонерство у фокусі Божої волі». Захід провели 30 березня у Луцьку в приміщенні церкви «Дім Євангелія».
Понад 300 людей стали учасниками форуму, метою якого було мотивувати церкви Волині до участі в місіонерському русі в той чи інший спосіб та підтримати місіонерські команди, які уже активно трудяться в різних місцях світу. Країни Середньої Азії, Італія, Уганда, Кенія, Єгипет — це не повний перелік країн, де працюють місіонери з Волині.
Захід розпочався з вітального слова голови Волинського обласного об’єднання церков ЄХБ Ярослава Троця. Він зауважив, що форум, це не просто частина заходів братства, а частина життя людей, які посвятили себе місії. «Місія не починається з покупки білета, а з рішення жити місіонерським життям. Наша місія – звіщати спасіння. Події сьогодення свідчать, що двері спасіння зачиняються і ми повинні ще більше і активніше працювати в напрямку поширення Царства Божого», — сказав Ярослав Троць.
Особливим гостем та основним доповідачем форуму був д-р. Джошуа Богунжоко, міжнародний директор місії SIM (Dr. Joshua Bogunjoko, SIM international director). Надзвичайно зворушливо він розпочав свою промову: «Я — приклад очевидності місії. Живучи в Нігерії, я був тією людиною, яких не досягла вістка спасіння. Я з тих, хто був в темряві, не мав надії, жив у постійному страху. Але Бог послав місіонерів до мого народу, які зробили крок в цю темряву. І сьогодні я тут, як приклад дії світла».
Др. Джошуа Богунжоко наголосив, що донесення Євангелія – це місія для усієї Церкви. Навіть у країнах де Євангелія є доступною, лишаються люди, які не чули вістки спасіння. Коли Церква займається місією, ми бачимо, що змінюється як сама Церква, так і глобальна місія.
Він підмітив, що йдучи на місію з метою проповіді ми можемо ризикувати своїм життям, але не йдучи, ми ризикуємо чиєюсь вічністю і це більша небезпека, коли люди проведуть вічність без Христа.
Кількість населення Землі збільшується швидше, ніж ми проповідуємо. За статистикою 41,4% світового населення не чули Євангелії, а з 400 тис. місіонерів лише 3,3% працюють з людьми, яких не торкнулася вістка спасіння.
Розповісти про свою працю та надихнути церкви до місіонерського служіння цього дня змогли команди кількох церков області.
Місіонерські команди луцьких церков «Голгофа» й «Дім Євангелія» та команда церкви села Добре презентували своє служіння. Цікаві розповіді, відео та фото допомогли присутнім зануритися в життя та колорит країн, де брати та сестри працюють, навчають, лікують, будують та просто люблять тих людей, які живуть не лише в духовній темряві, а деякі буквально не мають елементарних умов для життя.
Команда церкви «Голгофа» розповіла про служіння для вуличних дітей у Кенії. Уже було дві поїздки, під час яких вони проводили дитячі й молодіжні табори. Також працювали з дітьми, які живуть на вулиці з метою повернення їх в сім’ї та адаптації до нормального життя.
Місіонери з села Добре мали кілька поїздок в країну Уганда. Це одна з наймолодших країн світу, де середній вік жителів 15 років. Висока народжуваність та водночас велика смертність — причини збільшення кількості сиріт. Саме таким дітям служать брати й сестри з Доброго. Навчання та медична допомога — основні види їхньої діяльності.
Про служіння в країнах Середньої Азії розповіли місіонери з «Дому Євангелія». В порівнянні з країнами Африки, ці країни більш розвинуті та заможніші. Але працювати там набагато складніше та небезпечніше. Це закриті країни для проповіді Євангелія, оскільки домінуючою релігією там є мусульманство. В звичних умовах люди не можуть визнавати своєї віри в Ісуса і немає можливості відкрито свідчити про Христа. Але там люди теж потребують любові та Слова Божого.
Цікаво було більше побачити, почути та дізнатися про місіонерську працю братів та сестер через презентаційні локації. Наглядні експозиції були представлені не лише фотографіями, молитовними картками, рекламними брошурами, контактною інформацією, а й елементами національного одягу, сувенірами та смаколиками з країн місіонерського служіння.
Участь у форумі також взяли родини місіонерів та представники кількох місій. Зокрема, місіонери з США, які працюють на Волині — родина Баркетів, родина Вуд, та Керрі Мосс. Вони зауважили, що «жниво велике, а працівників мало», тому варто поспішати нести любов і Євангеліє спасіння усім народам.
В програмі форуму відбулися кілька практичних семінарів. Джошуа Богунжоко говорив на тему «Яким чином церкви можуть сприяти місії в різних частинах світу», Веніамин Рубаха та Роман Мозговий провели семінар «Як мотивувати Церкву до участі в місіонерському служінні», Мішель Хеймсос говорила «Як відчути поклик до місіонерського служіння», Сергій Мельничук розповів «Як залучати дітей та підлітків до участі в місіонерському служінні», а Юрій Члек говорив про «Практичні моменти організації та проведення короткотривалої місіонерської подорожі». Спілкування у вужчому колі дало можливість кожному отримати відповіді на питання стосовно місії.
На завершення заходу відбулася молитва благословення за місіонерські команди та родини місіонерів.
Організатори переконані, що такі заходи потрібно і важливо організовувати, адже через подібні спілкування Бог запалює серця християн до місії. «Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасенний. Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, коли не будуть послані?» (Римлян 10:13-15).