Між дитинством і дорослим життям
Підлітковий вік – це особливий час. У цей період надто яскраво виражається прагнення до самостійності. Перехідний етап зазвичай припадає на 11-16 років у дівчат, у хлопців – трохи пізніше (12-18 років). Іноді помісні церкви відносять підліткове служіння до старшої групи дитячої недільної школи. Однак, як свідчить досвід церков у праці з підлітками, це окрема ланка, не пов’язана з дитячою сферою, яка вимагає інших, специфічних підходів. Іноді церкви розділяють це служіння на два вектори: для молодших підлітків (11-14 років) і старших (14-17).
Таку розкіш можуть дозволити собі далеко не всі місцеві громади, оскільки все впирається у можливості самої церкви. Та як би там не було, важливо, щоб у цей віковий проміжок підлітки завжди були у полі зору старших, служителів, душеопікунів, щоб вони відчували любов і прийняття, повагу і розуміння. Адже особливості цього віку не прості, вони ґрунтуються на самоствердженні, гострій потребі у спілкуванні, формуванні нового світогляду і прагненні стати швидше дорослим.
Завдання церкви – навчити підлітків жити відповідно до Слова Божого і зберігати себе в чистоті, допомогти розкрити їхні здібності, знайти щирих християнських друзів і навчити будувати взаємини з іншими. Про це сьогодні ми поговоримо з лідером підліткового клубу, що діє у церкві «Преображення» м. Києва.
Церква «Преображення» м. Києва, християнський підлітковий клуб «PRO 180»
Микола Гошовський, лідер підліткового служіння
Ми чітко розуміємо, що підліткове служіння – надто важливий місток від недільної школи до «молодіжок» та малих груп. Однак це дуже складний період, адже з 12 років діти розуміють, що батьки – це не єдиний центр оцінки їхнього життя. Скажімо, якщо раніше мама казала, що шапку одягати треба, аби не захворіти, то зараз з’являються друзі, які кажуть, що це робити зовсім не обов’язково.
Саме з підліткового віку найважливішим для людини є соціальне визнання. І підлітки шукають його де тільки можна, тому й курити чи пити починають саме в цей період. Адже для компанії, яка прийняла його і запевнила, що він є її частиною, – легко впливати на підлітка. Але якщо ми, дорослі, говоритимемо підлітку, що каже Слово Боже, це формуватиме і збудовуватиме юну особу. При цьому ще необхідно давати йому соціальне визнання, рахуватися з його думкою (чого часто бракує хлопцям і дівчатам удома).
Якось почув від одного брата, що підлітковий стан – це період, коли немає фундаменту, точніше, він є, але дуже швидко змінюється від обставин. Саме з цього часу важливо закладати фундамент підлітка на Слові Божому. Як практично це можна зробити? Запрошувати підлітків на зустрічі для однолітків, говорити їм, що «віра від слухання, а слухання від Слова Божого» (Рим. 10:17). А також духовно зрощувати підлітка до того рівня, коли він сам зможе служити іншим. У такий спосіб виконуються два завдання церкви – благовістя і навчання.
До служіння підліткового клубу у церкві «Преображення» я з дружиною долучився в кінці 2011 р. – до цього з підлітками тут займалися близько чотирьох років. Згодом із Божою поміччю ми почали формувати постійну команду. І вже за рік-два отримали стрижень служителів, які були глибоко посвячені цьому служінню.
Щотижня ми запрошуємо підлітків на християнський підлітковий клуб «PRO 180», готуючи програми, в яких вони могли б дізнатися про Бога, стати ближчими до Нього, виховуватися та мужніти у вірі.
Сам клуб «PRO 180» ми побудували на щотижневих загальних зустрічах, проведенні флешмобів (де свідчимо людям про Бога разом із підлітками), квестів та ігор, походів, вилазок у парк, куди вони можуть запрошувати своїх знайомих, при цьому самі беручи участь у різних заходах. Також ми проводимо спільні зустрічі з християнськими підлітковими клубами інших церков м. Києва.
Багато в чому нам допомагають наші підліткові табори. За три роки ми провели підліткову конференцію і три табори для підлітків: один в Кийлові та два в Чернігові. Саме в таборах ми могли мати більш насичене спілкування з тими, з ким рік зустрічалися на клубі, адже впродовж усього тижня, а то й до 9 днів, перебуваємо у гурті.
Будь-яка церква матиме сильне майбутнє, якщо вчасно зрощуватиме служителів, починаючи з підліткового віку. Я пам’ятаю свій підлітковий період: саме тоді і я, і моя майбутня дружина відійшли від церкви та жили у світі. Ми прийшли до Бога вже тоді, коли одружились. І зараз я розумію, скільки всього б міг навчитися, якби в підлітковому віці був у церкві. Але, з іншого боку, зараз я розумію тих підлітків, які є невіруючими. Наша команда складається з тих, хто у підлітковому віці був не з Богом, і з тих, хто пройшов перехідний період у церкві, – це дає можливість розуміти всіх підлітків.
Не менш важливо у цьому служінні бути «в темі» підлітків, не наслідуючи їхні вподобання, а просто знати їх самих. Якось мені сказала одна дівчинка-підліток, що я вже «динозавр». А через якийсь час, коли ми мали спілкування на завершення підліткового табору, вона підійшла і сказала, що сьогодні, в той час коли я пожартував (в рамках дозволеного, звичайно), я був схожим на них, був, як вони. Тобто був у їхній темі.
З кожним роком склад команди, яка працює у підлітковому служінні, може дещо змінюватися, оновлюватися. Однак незмінним є підхід до нього – на наших зустрічах у світлі Слова Божого ми порушуємо теми, які хвилюють молоде покоління у цьому віці, адже вони стосуються їхнього теперішнього і майбутнього. Ми виховуємо в них серйозне ставлення до життя і віримо, що озброївшись Словом Божим, живою і дієвою вірою в Христа, підлітки зможуть подолати тиск, який чинить на них цей світ. Ми, як команда, прагнемо, щоб з Божою допомогою через наші зустрічі і служіння вони виросли сильними особистостями, посвяченими християнами, здатними нести відповідальність за свої вчинки і бути прикладом для багатьох.