Капеланська робота на Одещині
Вміти правильно комунікувати, будувати стосунки, знаходити точки дотику з метою благовістя – непросте завдання. Тим паче, якщо це сфера силових структур, пенітенціарних установ, Національної поліції. Однак, якщо Бог відкриває двері людського серця, то воно стає піддатливим, придатним до сприйняття Божого Слова.
У цьому переконався пастор із Одеси Броніслав Зільковський, позаштатний капелан військово-морської бази і воєнної поліції. Служитель розповідає, яким чином церкви Одеського обласного об’єднання ЄХБ досягають людей для Бога із різних профільних та соціальних груп.
Упродовж багатьох років Броніслав Зільковський разом із командою церкви «Сходження», в якій є пастором, відвідували в’язниці, будинки літніх людей. Але під час пандемії ця робота призупинилася через закритість таких закладів.
«Ситуація із карантинними обмежуваннями мене дуже засмутила – невже Бог закрив ці двері для благовістя?, – пригадує служитель. – І я почав молитися молитвою Явіса, аби Бог розширив межі мого служіння, аби я не засмучувався. І Бог відкрив інші двері. Ось вже рік ми тісно співпрацюємо з військово-морською базою Одеси «Південь». За цей час склалися гарні відносини з командуванням.
Це Божа робота – Бог відкриває їхні серця. Спочатку нас сприймали насторожено, але потім з кожним разом ставлення змінювалося. Для мене офіцери, як сини, я їх завжди обіймаю і дякую за можливість співпрацювати. Вони цінують піклування, адже їм доводиться складно, у багатьох немає житла».
Напередодні Великодня Броніслав Зільковський зателефонував до одного із командирів військово-морської бази із запитанням: «Яка у вас великодня програма?» На що той відповів: «Ми їдемо з матросами у зоопарк». Тоді пастор зауважив: «Капітане другого рангу, який зоопарк? Це ж велике свято, треба до Божого храму йти!» На що капітан відповів: «Так! Зрозумів!»
Великоднього ранку на шикуванні перед сніданком команда благовісників виконала для воїнів кілька християнських гімнів, а пастор підготував для них слово привітання з нагоди Христового Воскресіння.
Увечері група моряків організовано відвідала богослужіння Другої одеської церкви, а службовці військової поліції – святкове зібрання та неформальне спілкування Пересипської церкви, що теж знаходиться в Одесі.
Також і адміністрацію місцевої в’язниці привітали. Броніслав Зільковський каже: «Якби 30 років тому я би привітав керівних осіб словами «Христос воскрес!», то, без сумніву, мене б залишили у цій же в’язниці, а полковника розжалували б до рядового. Але, дякувати Богові, Христос насправді Воскрес!»
Після великодніх свят відбулися робочі зустрічі з командуванням Військово-морської бази, де почали планувати подальшу співпрацю. Було запропоновано провести турнір з футболу між командами. Також йшлося про те, що слід звернути особливу увагу на тему розлучень і суїцидів. Серед інших планів – відвідування гауптвахти, де в армії примусово утримують порушників військової дисципліни.
15 травня відбувся товариський матч з футболу, в якому взяли участь представники військово-морської бази «Південь», Першої одеської церкви та церкви м. Татарбунари. Спортивні змагання проходили на стадіоні Військово-морської бази.
Перше місце зайняли учасники із Першої одеської церкви, друге – представники військово-морської бази «Південь» і третє – церква м. Татарбунари. Після гри воєнні моряки дали таку оцінку: «Якби усі грали так, як ви, звертаючись до наших команд із церков, тоді б і судді не потрібні були».
Після гри матроси запросили усіх учасників на матроський обід. Це був благословенний час і гарний досвід співпраці. Нехай Господь благословить служіння благовістя на Одещині і тих, в чиї серця посіяне Слово Боже.
Пресслужба ВСЦ ЄХБ