Друга неділя березня – День відвідин вдови
Між нами є сестри, для яких все, що є близьким і цінним у сімейному житті, одного дня стало недоступним, недійсним. Кожна з них, виконуючи своє призначення жінки, несподівано стала обмеженою у виконанні своєї ролі в подружньому житті. Однак відтоді ці сестри отримали особливий статус у Бога, Який є Батьком сиріт і вдів. Вдова, зосереджена на служінні Богові і молитві, є великим благословенням для помісної церкви.
Вдови у церкві і поза церквою
Ми впевнені, що упродовж всього року кожна помісна церква дбає про своїх вдів, адже вони постійно потребують моральної, духовної і матеріальної підтримки. Також сьогодні у нашому місці/селі є чимало молодих вдів через військові дії на сході України. Вони самотужки виховують неповнолітніх дітей і потребують нашої допомоги і слова надії, яке Христос дав нам насаджувати у серцях знедолених.
Христос і вдови
Христос мав велику місію на землі – рятувати людей від загибелі. Мав наставити учнів на проповідь, дати їм Утішителя, застерегти від фарисейства і лжевчень. На Його зцілення чекали багато прокажених і недужих.
Але Він знайшов час, аби помітити бідну вдову біля храмової скарбниці, дати урок через притчу про незахищену вдову і ставлення до неї судді. Він звернув увагу на те, про що ми часто забуваємо у повсякдення клопотах.
Друга неділя березня, 8 березня 2020 року, – День відвідин вдови
Враховуючи час економічної кризи в нашій країні, вдови по-особливому потребують опіки, моральної, духовної та матеріальної підтримки.
У День відвідин вдови заохочуємо церкви до практичних кроків:
- Висвітлити на зібранні тему про взаємодію і підтримку у Тілі Христовому, зокрема зосередити увагу на турботі про вдів;
- Звершити спеціальну молитву про вдів та їхні сім’ї;
- Відвідати вдів, вислухати їх і підтримати у їхніх потребах;
- Надати їм необхідну допомогу, щоб «серце вдовиці зробити співаючим» (Йов 29:13).
Коли церква це робить охоче і з радістю, вона демонструє Боже співчуття до «струджених і обтяжених». Нехай наше практичне служіння буде гарним свідченням про наше благочестя, і нехай стане справжньою розрадою і підбадьоренням для кожної вдови. «Шануй вдів, удів правдивих» (1Тим. 5:3) – заохочуймо одне одного до любові і добрих діл!