На Закарпатті відійшов у вічність пастор Тимофій Димчинко
14 квітня 2021 року на 54-му році життя відійшов у вічність заступник старшого пресвітера по Закарпатській області, пастор мукачівської церкви «Благодать» Тимофій Димчинко. Служителі Всеукраїнського союзу церков ЄХБ висловлюють щирі співчуття дружині Тимофія – Тетяні, синам і дочкам, усім рідним і друзям, обласному об’єднанню та помісній церкві.
Засвідчуємо нашу прихильність і пошану до Божого служителя, який з великою віддачею й оптимізмом звершував довірену йому працю.
Тимофій Димчинко народився 11 січня 1967 року на Луганщині, у селищі Розкішне Лутугінського району. Юні роки пройшли у м. Маріуполь, де він отримав музичну освіту і працював у музичній школі.
У подружжя Димчинків народилося троє синів і двоє дочок. Наразі донька Настя, яка є студенткою Одеської богословської семінарії, перейнявши місіонерське бачення батька, має вирушати на зовнішню місію.
Духовне становлення і служіння
Початок християнського життя Тимофія Івановича був пов’язаний з церквою «Віфанія» у Маріуполі. Він викладав у недільній школі, брав участь у музичному служінні, активно працював серед молоді, проповідував.
У 1989-1993 роках Тимофій навчався в Одеській біблійній школі, а в 1993-1997 – у семінарії на богословській програмі.
Під час навчання в Одесі Тимофій долучився до активного служіння місцевих церков. Разом з іншими студентами він брав участь у заснуванні новоутвореної церкви «Благодать».
1997 року родина Димчинків переїхала до Закарпатської області, де Тимофію доручили пасторське служіння у церкві с. Руське Поле.
2002 року Тимофій розпочав заснування церкви «Благодать» у Мукачеві, пастором якої залишався донині.
2018 року Тимофія обрали заступником голови Закарпатського ООЦ ЄХБ. До цього служіння в об’єднанні він був відповідальним за благовістя та організацію нових церков.
Також пастор мав викладацьку практику у Закарпатському бiблiйному коледжi.
Брати і сестри, котрі разом із Тимофієм звершували служіння, свідчать про його любов до Божої справи, повну посвяту церкві і довіреному йому служінню.
«І почув я голос з неба, що промовляв: Напиши: блаженні ті мертві, які віднині помирають у Господі. Дух промовляє: Так, нехай вони спочинуть від своїх трудів, а їхні діла ідуть слідом за ними» (Об. 15:13).
Будемо продовжувати Божу справу на землі, пам’ятаючи і наслідуючи тих, хто поруч із нами віддано звершував своє служіння.
З молитвою про церкву, рідних і близьких
Валерій Антонюк і служителі ВСЦ ЄХБ