На Харківщині у церкві м. Мерефа рукопоклали служителів
Недільний день 17 лютого для церкви м. Мерефа став особливим. Тут відбулося рукопокладення на пасторське служіння Володимира Косенка і на дияконське – Василя Володька, Ігоря Щербака та Романа Кравцова. Уся церква чекала цього дня: прикрашали приміщення, готували програму, запросили багато гостей.
Відкрив урочисте богослужіння пастор помісної церкви Микола Кучер, зазначивши, що Господь ставить на служіння цих братів з метою служити, а не керувати. Любити церкву – це піклуватися про неї, як чоловік про дружину, оберігати, любити, захищати і допомагати.
Дмитро Гончаров, голова Харківського обласного об’єднання церков, наголосив, що церква – це власність Ісуса Христа, не підприємство і не королівство, де пастор керує або царює. Пастор церкви повинен знати ім’я кожного члена церкви, знати його потреби. Дбайливий пастор повинен годувати церкву здоровою їжею – Словом Божим, ретельно підготовленою проповіддю, яка сприяє духовному зростанню церкви. Пастор також охороняє церкву від лжевчень, і знаходиться поруч в хвилини небезпеки.
Володимир Кравченко, заступник обласного пресвітера, звернувся до дияконів з настановою про те, що диякон повинен бути чесною людиною, який тримає своє слово, з ним легко у всіх питаннях. Також від диякона очікується, що він не двомовний, не корисливий, здатний розвиватися і не використовувати інших людей заради вигоди. Щоб був гарним управлінцем у своєму домі і вірним у служінні. Дружини для них повинні бути надійним тилом, молитовною підтримкою і підбадьоренням.
У молитві з покладанням рук взяли участь пастори з різних церков.
Після урочистої частини спілкування продовжилося за святковим обідом, де кожен міг привітати братів. Також був підготовлений ролик про життя служителів церкви.
Обрані служителі відповіли на запитання: «Які у вас плани в служінні, що ви будете робити, приступивши до праці?»
Володимир Косенко: «Більше спілкуватися з братами, більше братерських рад. Більше проповідувати, і цим служити».
Роман Кравцов: «У мене багато ідей, і звичайно хочеться, щоб було все з волі Божої. Є бажання викладати для братів, я це вже практикую, і хочу далі розвивати. А також по максиму реалізувати свої можливості і працювати для Господа».
Ігор Щербак: «Організувати групу відвідування хворих в лікарні, я вже цим займаюся. В лікарні до нас йдуть на зустріч і пускають в усі відділення. Минулого тижня вже дві сестри приєдналися до цієї праці. Є бажання, щоб це була група, і церква працювала в цьому сегменті. Всі сьогоднішні привітання знову спонукають займатися цією працею. Не далеко від нашої церкви живе молодий хлопець, на його спину впало дерево, якраз сучком по хребту, він на колясці. І він прихильний до нас. Хочеться, щоб ця праця не згасла, а процвітала і далі для слави Божої».
Василь Володько: «У першу чергу хочу допомагати ближнім. У другу – виходити за межі церкви, надавати допомогу нужденним і бідним. Це моя мета, і з цього хотів почати і цього дотримуватися, а решта – Господь скерує. Якщо Він покличе до чогось, я буду тільки “за”!»
Віктор Банніков
Фото Наталії Ніколаєнко