У трьох областях пройшли робочі зустрічі з пасторськими командами
Можна пишатися нашими церквами та їхньою здатністю до самоорганізації для вирішення поточних проблем та задач. Неймовірний рівень натхнення, ініціативи та жертовності. Потужна взаємодія між церквами та обласними об’єднаннями.
Запитую в одного пастора у Харкові: «Де ви берете продукти для наборів?»
«Це ДИВО, – каже він. Спершу на нас вийшли брати з Черкас. Якийсь час нам підвозили продукти та пальне. Потім допомагали полтавчани, потім – з Дніпра. Ми зрозуміли, що коли ти вірно виконуєш якусь роботу чи служіння, – Бог забезпечує тебе ресурсами».
…Завершилася чотириденна робоча поїздка заступника голови союзу Сергія Мороза, присвячена відвідуванню пасторських команд обласних об’єднань братства. Про особливості поїздки та враженнями Сергія Вікторовича ми хочемо поділитися з вами.
Загалом у моїй відповідальності щодо взаємодії та координації служіння з областями знаходяться сім обласних об’єднань нашого Союзу. Цього тижня, 15-18 серпня, відвідав три з них, а саме Харківське, Сумське та Чернігівське.
Поїздка була досить насиченою. Окрім трьох зустрічей з пасторами ще відвідав місця служіння помісних церков. Отже, якщо тезово про спостереження та враження:
✅Життя потужніше за смерть!
І маю багато спостережень, що це твердження підтверджують. Наприклад, уздовж дороги зеленою стіною простягаються поля кукурудзи чи соняшника з величезними голівками. І частина цих полів знаходиться на територіях, які потерпають від обстрілів. Або коли ти бачиш поля на деокупованих територіях, які були засіяні вже після бойових дій та розмінування, ти розумієш, що життя триває і воно перемагає війну та смерть.
Особливі враження від героїчного міста Харкова. Майже щоденні ракетні обстріли. Але, водночас, щодня комунальники міста ліквідовують вирви на вулицях, вивозять рештки зруйнованих будівель, доглядають за клумбами та газонами, лагодять мережі тощо.
Цікаво було спостерігати за відновленням життя у Чернігові: чисті вулиці, охайні міські парки з дорослими та дітьми на лавочках, із зеленою, доглянутою травою та яскравими квітами.
✅Бог підтримує Україну та сприяє проповіді Євангелія через соціальне служіння церков!
Під час поїздки, окрім зустрічей з пасторами, відвідав денний дитячий табір при одній з церков Харкова і волонтерські центри в Харкові та Чернігові. Жодні фото чи слова не здатні передати атмосферу побаченого. З одного боку – відбиток війни та втоми на обличчях дорослих, з іншого – дитячий гомін на майданчику біля церкви, згуртовані команди волонтерських центрів, які не лише роздають допомогу, але своєю увагою, потішенням, словом віри та надії допомагають місцевим мешканцям пережити війну. І як сказав один із пасторів Харкова: «Наша церква ще зовсім молода, налічує близько 30 осіб, але щотижня ми роздаємо по 150 наборів допомоги та вже організували 5 малих груп з нецерковних людей для спілкування та вивчення Біблії»
✅Можна пишатися нашими церквами та їхньою здатністю до самоорганізації для вирішення поточних проблем та задач! Неймовірний рівень натхнення, ініціативи та жертовності. Потужна взаємодія між церквами та обласними об’єднаннями.
Війна, насправді, стала потужним каталізатором людської ініціативи та жертовності. В Чернігові чув неймовірні історії про різнобічну допомогу волонтерів-християн із Центральної баптистської церкви Львова та київської церкви «Божа родина». У Сумах – про допомогу братів з Полтавщини, Черкащини та інших місць на деокупованих територіях, зокрема в Охтирці та Тростянці. А про допомогу харків’янам не вистачить часу розповідати. Так, зовсім неочікувано, під час відвідування християнського волонтерського центру в Харкові, перетнувся там з братами з Чернівців (Славік Нагірняк та ін.), які привезли допомогу від чернівецької організації «Ми поруч».
✅У нас немає точної статистики щодо кількості членів церков, що виїхали через війну в інші місця України чи за кордон. Але з того, що почув від пасторів, приблизно можна зазначити, що, в залежності від регіону, кількість членів церкви, що виїхали коливається в межах 25-70 відсотків. В одній з харківських церков наразі залишилося лише 25 відсотків членів церкви, в іншій – половина. І ми не знаємо, скільки з тих, хто поїхав, повернеться назад.
✅І, наостанок, хотів би підкреслити, що переконлива більшість братів, незважаючи на довгий список труднощів, розуміють свої основні відповідальності:
👉бути поруч з людьми, втішати їх словом, допомагати їм в труднощах, проповідувати Євангеліє та вести їх до Христа!