Світлини і смислові посили пасторської конференції
Двадцять чотири промовці і три модератори спільно із пасторами євангельсько-баптистських церков України провели три дні у дослідженні Першого соборного послання апостола Петра.
Проповідники і промовці осмислювали страждання не як перешкоду у служінні, а як очевидну і навіть необхідну складову свого служіння. Ба більше – страждання є активним натхненником служіння. Також на конференції йшлося про те, що поклоніння не є частиною прославлення недільного зібрання, а є щоденним фокусуванням розуму, волі і серця на Бозі: думати про Нього і хвалити Його, приносити Йому усі обставини і переживання.
Попри нинішні воєнні обставини, з Божої милості, конференція була ґрунтовною і насиченою, ставши великим благословенням для українських служителів.
Слова Петра особливо звучать сьогодні у контексті служіння серед кровопролитної війни: «З того радійте, навіть якщо тепер ви маєте бути дещо засмучені всілякими випробовуваннями, щоб випробування вашої віри — набагато ціннішої за золото, яке гине, хоч і випробовується у вогні, — виявилося для похвали, слави і честі при з’явленні Ісуса Христа» (1 Петра 1:6-7).
«Очікування близького приходу Христа, який встановить справедливість, спонукає нас ще активніше служити. Очікування Христа – це не пасивне дожидання Його приходу, а активність у служінні Йому» – наголосив у підсумку конференції Василь Фурта, заступник голови Союзу ЄХБ.