Місіонер і волонтер Олег Біда розповів деталі обстрілу волонтерського буса

Олег Біда з 2014 року звершував капеланське служіння на сході України. Через сімейні обставини йому довелося залишити працю. Тому шість років тому вони із дружиною та чотирма дітками переїхали до Польщі, місто Познань. Там була потреба в служителях для українців. З початку вторгнення спільно із польською церквою вони забирали українців із кордону, поселяли, направляли далі. Пізніше Олег почав їздити на прифронтові території України.

 

Про поїздку, в якій обстріляли волонтерів

Це наша третя спільна поїздка із Мареком. До цього і він, і я вже відвідували гарячі точки. Їздили польським бусом, який використовували спеціально для поїздок в Україну. Тепер бус, звісно, не підлягає ремонту – його віддали на запчастини.

Цього разу ми планували завезти частину гуманітарної допомоги у село поблизу Покровська, а іншу частину – передати військовими. З ними ми і зустрілися в Костянтинівці. Допомогу перевантажили і вирушили назад.

Що трапилося далі?

За 15 метрів ми почули вибухи над нами. Здається, їх було чотири. Спочатку я навіть подумав, що то грім. У вікно я побачив, як військові кудись біжать. Тоді сказав Мареку зупинити бус і вийти. Ми вибігли з машини, лягли на землю біля фундаменту будинку. Я навіть встиг оббігти бус. Бог дав мені час. Коли ліг, стався приліт. Я відчув удар. Спина і ліве стегно заніміли.

Позиція Марека була безпечнішою. Марек лежав на тротуарі між бусом і будинком. Тут снаряд десь на висоті метра вдарився у бік буса і вибухнув. Уламки завдали Мареку тяжких поранень. Це був снаряд від РСЗВ “Ураган” – касетного засобу ураження.

Ми з Мереком лежали по різні боки сходів, тому не бачили одне одного. Він гукнув мене, запитав, як я. Пізніше сказав, що сам він у важкому стані. Військові, які були поблизу, наклали турнікет. Примчали парамедики, надали нам необхідну допомогу, завантажили в буси і повезли до найближчої лікарні. Там Марека прооперували і перевезли у Дніпро. Пізніше прооперували мене.

Як ви? Як Марек?

Я нормально. У моєму тілі два уламки. Один із них пролетів з лівого боку до правого, але нічого не пошкодив, лише пробив кістку. Інший застряг в області спини, нічого не зачепивши. Лікарі навіть не вийматимуть його. Це Божа милість. У четвер мене планують перевезти у Львів, а звідти пізніше заберуть на Познань.

Стан Марека важчий. Він непритомний. На завтра планують ще одну операцію. Лікарі працюють, щоб його стан стабілізувався і він зміг перенести евакуацію у Варшаву.

 

Особливе прохання молитися за Марека, спасіння його душі. Він дуже любить Україну і жертвує багато чим, щоб підтримати український народ.