Благовістя у школах Камбоджі
Українські місіонери в Камбоджі Євген і Тетяна Євва упродовж трьох місяців перебувають у Камбоджі. Євген розповідає, як вдалося їхній команді використати у буддійській країні свято Різдва Христового для поширення Доброї Новини. Пропонуємо вашій увазі розповідь Євгена.
…Мешканці Камбоджі переважно язичники і нічого не знають про Різдво Ісуса Христа. Більшість із них ніколи не чула про те, хто такий Ісус. Бог подарував можливість нам використати ляльковий театр, щоб у школах розповісти дітям про Різдво. Ми взяли нескладну християнську сценку, і наш викладач кхмерскої мови на ім’я Самут перевів її. Він і його дружина записали звук, додали музику і вийшла відмінна лялькова вистава про Різдво! У середині постанови ми влаштували дітям показ християнського мультфільму про Різдво.
Із цією програмою, куди входили вистава, мультфільм, фокуси, ігри і, звичайно ж, подарунки для дітей, ми прийшли до директорів п’яти місцевих шкіл і запропонували їм провести різдвяну виставу. Ми хвилювалися, чи погодяться вони. Для нас це був перший досвід. І, на подив, директори чотирьох шкіл погодилися. Закипіла робота… Підготовка, репетиції, відпрацювання фонограм тощо.
Усі покази пройшли просто відмінно! Слава Богові! Також нас запросили в чотири різні сільські церкви провінції Кампот. Загалом близько 1 тис. дітей разом зі шкільним колективом побачили цю програму. Багато з них вперше почули історію про Різдво.
Ми приготували стислий ролик про наше служіння у школах і сільських церквах:
Також ми зробили сюжет про школи Камбоджі:
Зараз ми готуємо нову програму лялькового театру, аби за кілька місяців знову навідатися до шкіл. Нас уже запитають: «А як далі ви плануєте займатися з цими дітьми, які почули Добру Новину?» Питання актуальне. Сьогодні ми лише сіємо Слово Боже. Допоки ми не знаємо мову, ми не зможемо з ними займатися у недільній школі. Як тільки ми опануємо мову, будемо запрошувати діток до недільної школи. А поки що ми сіємо Слово через ці лялькові вистави.
Також ми зв’язалися з пастором однієї з баптистських церков у нашій провінції (за 40 км від нас) і починаємо недільну школу для дітей цього села. Пастор місцевої церкви трохи говорить англійською, тому, спершу, зможе перекладати нас, поки ми не підтягнемо кхмерську мову до належного рівня спілкування з дітьми.
Щодо нас, то ми продовжуємо воювати з «прибульцями з джунглів». Щодня до нас заповзають, залітають і заскакують непрохані гості, наче до себе додому.
Одного разу до сина Олега, коли він спав, у вухо заповз один з мешканців цієї фауни. Витягали всією командою. Потім через кілька днів його хтось вкусив за око. Око розпухле на пів обличчя. Наша маленька Софія (10 міс.) постійно намагається з’їсти з того, що пробігає повз неї. Якось вона таки встигла схопити і проковтнути якогось жука до того, я підбіг. Та все обійшлося. Мабуть Софія краще нас проходить культурну адаптацію в країні. На Тетяну постійно зі стелі падають ящірки, ми вже звикли до цього. Кілька разів ми натикалися на змій. Спершу змія нас злякалася і втекла, а згодом ми побачили змію раніше, ніж вона нас, і втекли. Отож, нудьгувати не доводиться.
Моліться, будь ласка, за нас. Особливо за такі потреби:
За вивчення мови. Усі звуки здаються нам одноманітними з суцільним повторенням тха-тня-кня… За початок служіння в мусульманському селі;
За продовження служіння лялькового театру, за підготовку нової програми і показу її в школах;
За початок недільної школи при баптистської церкви в селі Кампонгтрач;
За духовне зростання в команді і злагодженість у роботі;
Автор Євген Євва, провінція Кампот, Камбоджа
Джерело: missiya.in.ua