Здатна дати приклад
Молоді дівчата відчувають необхідність у зрілих досвідчених жінках-наставницях не лишень для того, щоб навчитися від них готувати, шити, зростати в професійному плані, виховувати дітей і будувати правильні стосунки з чоловіком. Найбільше вони мають потребу у зрілій жінці, яка б поставилася до них як до друга, товариша, як до рівної їй дорослої жінки, щоб відчувати себе зрілою особистістю.
Дуже важливо, щоб навколо нас були жінки-вчителі і жінки, які могли б подавати приклад поколінню, що йде за нами. Хто, як не інша жінка, зможе повністю зрозуміти найрізноманітніші аспекти вагітності та виховання дітей, а також важкого стану жінок у багатьох важливих питаннях? Вони можуть зрозуміти втому й ізоляцію, стан «замкнутості» в чотирьох стінах, який часто виникає, коли жінка постійно сидить вдома з дітьми дошкільного віку.
Жінка старшого віку може зрозуміти, що відчуває молода дружина, яка нещодавно вийшла заміж і розчарувалася через те, що її лицар у побутових питаннях веде себе не так, як вона собі це уявляла. Досвідчена сестра може допомогти молодій жінці посміятися з обставин і розвіяти міф про ідеальних чоловіків, навчити необхідності терпіння і любові в шлюбі.
Вона може поділитися з нею своїм власним досвідом, як сама навчилася утримувати рівновагу між різними важливими питаннями управління будинком, виявом любові до чоловіка і вихованням дітей, що підростають.
Протягом усієї історії Бог багато разів здійснював Свої великі плани через жінок. Будучи викупленими кров’ю Христа, жінки мають всі якості, необхідні для служіння.
Згадаймо, коли апостол Павло доручив Титові відповідальну справу: зміцнювати і наставляти громаду, щоб вона росла у вірі. Він знав про те, що церква зіткнулася із серйозною проблемою – у віруючих не було перед очима прикладу благочестя (Тит. 1:10-12). У язичницькому середовищі люди не мали живого зразка, який дозволяв би побачити, що являє собою справжній християнин. Новонавернені погано уявляли, як повинен себе вести батько і чоловік, щоб догодити Богові, якими мають бути вчинки благочестивої християнки – дружини і матері. Більше того, неналежна поведінка оточуючих і численні псевдовчення збивали з пантелику членів молодої церкви, породжували серед них невдоволення і розчарування. Павло знав про ситуацію, що склалася, і тому наставляв Тита, щоб той вчив і пояснював, як повинні поводитися християни – чоловіки і жінки, щоб бути гідним прикладом для інших.
Людей, здатних служити прикладом, потрібно було зростити і виховати. Благочестивий приклад не виникає з нічого і відразу. Все починається з правильного і мудрого керівництва людьми. Згідно з Божим задумом, кожне покоління жінок має плекати і наставляти сестер наступного, більш молодого покоління. Щоб служити жінкам, потрібні жінки, тому що вони розуміють таких, як самі. Жінка, як правило, має потребу в близькій подрузі, з якою можна обговорювати різні дрібниці і деталі, які чоловікові, швидше за все, здалися б не вартими уваги. Досвідчена наставниця знайде необхідні слова, аби скерувати волю молодої сестри на те, щоб любити чоловіка і бути вірною в поклонінні Христу.
Чоловік і жінка створені за образом і подобою Бога, і вони обоє являють собою величезну цінність. У своїх посланнях Павло говорив про віруючих жінок як про обраних Богом служительок, як про викуплених кров’ю Христа носіїв образу Божого, як про тих, хто має Духа Святого і безцінні духовні дари служіння в тілі Христовому.
Але як повинна поводитися старша жінка, зріла християнка, щоб бути прикладом для молодих? Гарна християнка намагається прославити Господа в усьому, хай що вона робить. На роботі і вдома, з дітьми і з чоловіком, з друзями і в товаристві – скрізь, у великому і в малому, вона виявляє свою відданість Богові.
Вона не повинна «бути обмовницею», тобто має уникати поширення чуток і пліток. Пліткувати – значить імітувати, підробляти по-справжньому близькі, довірливі стосунки. Коли ми ділимося з іншими конфіденційною, причому часто неточною, помилковою інформацією, ми відчуваємо себе більш значимими персонами, нам здається, що ми маємо владу над чужим життям. Наклеп може стати способом помсти – в такому випадку зазнають краху будь-які взаємини. Коли виникає спокуса поділитися з ким-небудь тим, що було довірено вам по секрету, вкрай важливо утримати язик за зубами. Тільки так можна зберегти довірливі стосунки, що склалися, й уникнути поширення конфіденційної інформації. Жінка, яка вміє не говорити зайвого, доводить тим самим, що їй можна довіряти, а також що її діями керують не пристрасті і спокуси, а любов і покірність волі Бога.
Літні жінки повинні «навчати добра». З роками ми вчимося справлятися з різними життєвими обставинами, будувати взаємини з людьми і в усьому покладатися на Бога. Тому, якщо ми досягли зрілого віку і якщо ми добре знаємо Слово Боже, нам є чим поділитися з іншими, є чого навчити інших жінок. Промовляючи словами Послання до Тита, ми можемо «навчати добра». «Добром» тут названо все правильне з точки зору моралі і моральності, шляхетне і красиве.
Жінка, що виробила в собі всі ці риси, може сама наставляти більш молодих сестер, щоб кожне наступне покоління «успадковувало» чесноти попереднього.
Старші сестри повинні вчити молодих «любити своїх чоловіків» (Тит. 2:4).
Тут мова йде і про дружню підтримку, яку отримує чоловік від дружини, і про задоволення, яке дарує подружжю спілкування один з одним.
Зріла жінка може допомогти більш молодій сестрі налагодити взаємини з чоловіком, навчити її терпіння, вміння радіти спілкуванню з чоловіком, не вимагаючи, щоб той був у всьому досконалий.
Старші сестри повинні вчити молодих «любити дітей» (Тит. 2:4). Багато хто із сучасних молодих жінок виростав у далеко не сприятливій обстановці, і у них мало щасливих спогадів, пов’язаних з дитинством. Тому вони відчувають невпевненість, не знаючи, як ростити своїх власних дітей. Особливо часто в підтримці і підбадьоренні мають потребу матері-одиначки, оскільки виховувати дитину на самоті дуже нелегко. Досвідчена жінка, якій доводилося мати справу з дітьми різного віку, може допомогти молодій матері, пояснивши їй особливості тієї чи іншої стадії розвитку дитини.
Старші сестри повинні вчити молодих бути «поміркованими, чистими» (Тит. 2:5). Поміркованість у цьому контексті означає контроль над своїми поривами і пристрастями у всіх обставинах і надію на Бога замість пошуку шляхів «відходу від реальності». Зріла християнка може стати прикладом такої поведінки, якщо буде поводити себе гідно і покладатися на Бога у всіх ситуаціях свого власного життя. Вона може молитися разом із сестрою у Христі і переконувати її направляти свою увагу і свої сили насамперед на спілкування з Богом і з сім’єю.
Старші сестри повинні вчити молодих «бути господарними» (Тит. 2:5). Жінка повинна «домом рядити» (1 Тим 5:14). Дім перебуває в повновладному володінні жінки, піклування про дім є її обов’язком. Добре, коли чоловік повертається після напруженого робочого дня в будинок, де панують мир і порядок. Дружина може створити для свого чоловіка чудовий дім, наповнений теплом і любов’ю. Багато молодих жінок не мають навичок ведення домашнього господарства. Жінки старшого покоління ці навички часто сприймають як щось природне, само по собі зрозуміле. Проте цього можна і потрібно вчити.
Старші сестри повинні вчити молодих «бути слухняними своїм чоловікам» (Тит 2:5). Жінка, покірна чоловікові, дає йому можливість бути лідером, що відповідає задуму Бога. Чоловік у цьому випадку відчуває себе здатним виконати поставлене Богом завдання. Покірність зовсім не означає, що жінці відводиться вторинна, неповноцінна роль. Покірність чоловікові – свідчення про відданість і довіру Творцеві. У жінці, яка має здатність добровільно довірити себе заступництву і турботі чоловіка, є особлива привабливість і краса. Вона тим самим опиняється в благословенних умовах, де отримує все необхідне для духовного зростання та реалізації власного потенціалу: підбадьорення, підтримку і заступництво.
Якщо зріла християнка буде для молодих сестер прикладом благочестя і наставлятиме їх на основах християнської поведінки, то тим самим Слово Боже прославлятиметься. Світ пильно стежить за нами. Наші вчинки або підтверджують і підкріплюють силу й істинність Слова Божого, або дискредитують святість того, у що ми віримо. Чинячи добро, ми зможемо залучити нових послідовників до Христа.
Бог покликав нас, жінок, до того, щоб ми з покоління в покоління передавали сестрам спадщину благочестя. Цю місію Бог доручив у наші руки, і виконувати її ми повинні з допомогою керівників церкви і під їхнім заступництвом. Творець створив нас унікальним чином: ми можемо зробити свій неповторний внесок у служіння, яке несе вся церква. Своєю участю ми можемо удосконалити це служіння. Це велике покликання і величезна відповідальність. Пам’ятайте: неможливо бути занадто молодою для того, щоб служити комусь прикладом. Завжди знайдеться хтось молодший від вас. Головне питання полягає ось у чому: чи дотримуєшся ти заклику Бога, чи живеш так, щоб прославити Його у своєму житті і в житті інших людей?
Світлана Свіщова, м. Дніпро