Церква с. Посників святкує 100-річчя
Неділю, 15 жовтня, посниківська церква, що на Рівненщині, очікувала як особливий день. Ця дата була обрана для святкування ювілею – 100 років від дня народження місцевої церкви.
Похмура погода не затьмарила урочистості важливої події. Для святкування зібралося близько 600 людей. Серед них були брати і сестри помісної церкви, односельчани, гості із різних куточків України, також з Німеччини і США.
Святкове зібрання розпочалось із співу «Люблю Твій, Боже, дім». Улюблену і знайому пісню підхопив зал.
Пастор Микола Чайка звернувся до присутніх із словами Свято Письма : «Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!» (Ісаї 28:16), наголосивши на двох періодах існування церкви. Період ізраїльського народу та інший період, коли Церква може існувати без стін, без Домів молитви. Також він зазначив, що сьогодні війна примусила людей із Заходу поїхати на Схід України, а у 1916-17 роках із Сходу на Захід наші односельчани поверталися віруючими людьми. Служитель розповів про нелегкий шлях зародження та існування помісної церкви. Із жалем в голосі говорив про те, що багатьом братам за їхню віру, довелось не повернутись додому із заслання, тюрем.
Молитву подяки за попередників звершили Олексій Дорош, Любов Чайка, Віктор Назарчук.
З поетичним словом привітання написаним спеціально до ювілею церкви звернулись Ганна Грицюк, Ольга Цуманчук, Леся Ціона та Петро Боско.
Зі словами вітання також звернувся староста села Олег Дулік. Він розповів про те, що від початку життя його скрізь оберігали віруючі люди. Він знає, що син повернувся з АТО, бо за нього молилась церква, він переконаний, що тільки Бог змінює молодих людей, що збились з дороги. «Слава Богу, що Церква є!» – закінчив промову староста села. І нам це не дивно чути. Але уявляю, як хотіли би це почути наші дідусі чи прадідусі!
Василь Басараба, голова Рівненського ООЦ ЄХБ, нагадував церкві, що майбутнє у Божих руках і закликав до молитви за майбутнє Церкви. Молитву-благословіння звершили Валерій Антонюк, Василь Басараба та Микола Чайка.
Із заключною проповіддю до всіх присутніх звернувся Валерій Антонюк, голова ВСЦ ЄХБ. Він вручив пам’ятне свідоцтво. Зазначив, що є церкви в яких Бог робить щось особливе, серед яких і місцева церква. Служитель говорив про те, що Церква – це особлива інституція, Голова якої Христос. Три століття була у підпіллі. Чому? Відповіді немає. Але Христос постраждав перший. Він дав приклад служіння. Тому Церква Христа чудова у всі періоди історії. Об’явлення 19:7 – «…настало весілля Агнця». Настане час весілля Агнця – це буде інший вимір буття. І Його Наречена, Церква, одягне «чистий та світлий вісон, бо вісон то праведність святих».
Нехай сила Святого Духа спочине на кожному. Нехай наша вірність буде такою як і вірність попередників! І в свободі потрібно платити величезну ціну. По завершенню свята, всі були запрошені за святковий стіл, де могли поспілкуватись один з одним. Також можна було придбати книгу «Осібно, але воєдино», яка була видана спеціально з нагоди ювілею.
Тетяна Ревко