На межі двох світів
Життя більшості людей поділяється на дві частини: до і після одруження. Думки, бажання, спосіб життя, мрії, молитви, подорожі, робота, служіння, інакше кажучи, цілісінький світ неодруженої людини яскраво відрізняється від прагнень людини, яка має шлюбні стосунки. Кожен з цих світів по-своєму прекрасний, по-особливому привабливий і унікальний за своєю суттю. Добре бути неодруженим і мати відповідні привілеї, хоча водночас є і певні труднощі. Так само добре своєчасно одружитися і розділяти радість та горе з супутником життя.
Весілля. Ця церемонія укладення заповіту між подружжям змінює долі мільярдів людей назавжди по всій поверхні землі. Так задумав Бог. Шлюб – це Його ідея, Його проект, на який Він має право власності – копірайт. Постає лише одне запитання: що ми знаємо про «потойбічний» світ, що настає після весілля, і чи готові ми до всіх радощів, привілеїв, багатства та глибини стосунків, а також до викликів та ризиків, які приховує в собі подружнє життя?
У сучасної молодої людини шансів створити повноцінне міцне подружжя – небагато, бо фактори, які впливають на формування світогляду щодо шлюбу, вкрай не втішні. Рідко коли у молодої людини є автентичний приклад із власної сім’ї. Коли у півтисячної аудиторії запитують: «Хто з вас хоче мати такі самі стосунки, як у ваших батьків?», руки підносить зазвичай лише кілька людей. Про це свідчать й результати нещодавнього опитування півтори тисячі молоді віком 15-16 років, яким було поставлене запитання: «До кого ви звертаєтеся по допомогу, коли потрапляєте у складні життєві обставини?» Один (!) відсоток хлопців і дівчат сказали, що звертаються до тата, 34% опитуваних – до мами, 12% – до батьків, решта (а це 53%) вирішують проблеми самотужки або ж просять підтримки в друга чи подруги. Це – трагедія! Дитина не вважає потребою звертатися до батьків, коли їй важко. В Україні щороку створюється 370 тисяч нових шлюбів, більшість з яких не має навіть БАЗОВИХ знань про сімейні стосунки. Яке майбутнє на них чекає?
Багато голлівудських фільмів та ЗМІ показують біле чорним, а чорне білим. Повний переполох заповнює голови майбутніх чоловіків і жінок міфами про подружні стосунки. Тут ми бачимо голлівудську демонстрацію егоїзму, непрощення, зради, служіння лише собі та захмарному власному задоволенню на противагу жертовній любові, посвяті, святості та глибині щастя, яке приносить у серце Христове вчення. Саме тому одного бажання та віри виявляється недостатньо.
«…І стануть вони одним тілом», – каже Біблія. На майбутнє подружжя чекають прийняття тисяч спільних рішень, багаторазові вияви любові й ніжності тоді, коли хочеться кричати, взаємна довіра і повага у хвилини, коли нестерпно важко, вирішення мільйонів життєвих ситуацій, а ще безліч непередбачуваних обставин.
Які навички потрібні сучасному молодому хлопцеві, аби стати головою своєї сім’ї, який служить як і Христос для Церкви? Що має знати сучасна дівчина, щоб зуміти стати мудрою дружиною, яка будує свій дім, а не руйнуватиме його власними ж руками?
Українські фахівці в дошлюбній підготовці стверджують, що підготовка до шлюбу повинна тривати щонайменше 18 років – з моменту зачаття до повноліття.
Церква не має права кидати цю сферу напризволяще. Ми зобов’язані не тільки надати молоді усі необхідні біблійні знання, а й допомогти їхнім знанням стати їхніми власними переконаннями і далі – навичками у щоденному житті. Для цього у своїх місцевих громадах необхідно порушувати теми Божого погляду на шлюб, призначення чоловіка, жінки, сім’ї, теми любові-закоханості, вибору партнера, сексуальності, чистоти, відповідальності, вміння керувати своїм життям тощо. Безпосередня ж підготовка полягає в особистих зустрічах майбутнього подружжя з підготовленим фахівцем, який знається на всіх нюансах дошлюбної підготовки і може дати відповіді на реальні запитання, а також допоможе їм намалювати картину і бачення свого подружнього життя.
Новостворений комітет сімейного служіння ЄХБ України поставив собі за мету підготовити сотні фахівців дошлюбної підготовки для оснащення церкви, як і апостол вчить нас: «…щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового». Збудування церкви через зміцнення сімей безпосередньо перед одруженням, а також завдяки навчальній, консультативній, наставницькій, духовній підтримці молодих сімей має стати більш пріоритетним за хор, недільну школу, та навіть служіння нужденним. Докладаючи максимальних зусиль у підготовці молоді до одруження, ви зробите свою церкву міцною не лише ззовні, а й зсередини.
Питання створення міцного шлюбу набагато серйозніше за вибір вишу, професії, отримання диплома чи просто відвідування церкви. Шлюб – це окрема наука, яка має свої закони і правила, її повинні вивчити ті, хто бажає отримати статус «одруженого/заміжньої». Тому кожен, хто стає на «рушничок щастя», повинен робити це свідомо, впевнено, підготовлено. Залишається лише одне запитання: яку роль відіграє у цьому Христова наречена – Церква?
Станіслав Грунтковський, керівник відділу сімейного служіння ВСЦ ЄХБ,
Олена Юхимчук, прес-служба відділу сімейного служіння ВСЦ ЄХБ