Як готувати наступне покоління до служіння?

Як готувати наступне покоління до служіння?

Для обговорення «Наступного покоління служителів» у Києві зібралося 280 учасників, які є відповідальними за різні служіння у церквах братства. Зустріч проходила 12 жовтня в київській церкві «Дім Євангелія».

Голова Союзу церков ЄХБ Валерій Антонюк обрану тему пояснює так: «Одне з нагальних завдань теперішніх служителів церкви – звернути увагу на «омолодження» служителів. Якщо десять років тому служителі не займалися зрощенням учнів, не подбали про підготовку молодого покоління для служіння, то ті, кому зараз 30, 35 чи 40 років, не готові вести і розвивати церкву.

Скажімо, якщо ми серйозно не дивилися на тих, кому 25 років, не виховували їх біля себе і не довіряли їм певні обов’язки і відповідальності в служінні, це викличе проблеми у житті церкви, об’єднання, братства, бо нікому буде передавати служіння. А тенденція саме така…

Тому ми сьогодні спонукуємо наші церкви, наших служителів розуміти час та особливості служіння в сучасних умовах, щоби формувати й передавати новій генерації все необхідне для ефективного служіння. Власне тому тема «Наступне покоління в служінні» має своє продовження на наступний рік».

Духовне батьківство

Ігор Бандура, перший заступник голови ВСЦ ЄХБ, порушив тему «Батьки, які турбуються про майбутнє». Було розглянуто низку важливих питань: Служитель, який здібний виховати наступне покоління в служінні. Що передавати і коли передавати? Як побачити покликаних і потенційно обдарованих?

«Духовне батьківство – це не формула, а постійні взаємини, аби допомагати, делегувати і надихати» – нагадує служитель. – Три хибні моделі батьківства: не передавати до смерті, перекладати все на плечі молодого покоління, знімаючи із себе відповідальність, передавати вчасно, але заважати».

У цій темі йшлося про силу власного прикладу. Церкві потрібні служителі, які можуть і хочуть передавати наступному поколінню дух, живу історію і досвід служіння (1 Ів. 2:12-14). Духовне батьківство з’єднує покоління, але необхідно багато любові, потрібен захист, керівництво, натхнення, підбадьорення. Необхідно бути відкритими до змін, не боячись їх. Був час, коли наші батьки, а потім ми були носіями змін. Тепер зміни пришвидшилися. Це не погано і не добре. Це просто реальність і ознака часу.

Духовні батьки, які відкривають своє серце для наступного покоління, це ті, що відчувають час і завдання від Господа, відповідально звершують своє служіння, оточують себе молодими і готують їх до служіння. А також вчасно змінюють ротацію в керівництві церквою задля адекватного і реального продовження служіння згідно задуму Божого і дії Святого Духа в Церкві.

Розвиток нових лідерів

Грег Морроу, виконавчий директор Фонду майбутнього лідерства (Future Leadership Foundation) був промовцем на тему «Розвиток наступного покоління лідерів». Він зауважив, що наставництво – це сучасний принцип, що описує древню біблійну практику, коли лідери дарували своє благословення наступному поколінню.

Мойсей був незамінним, доки Бог не сказав, що вже час Ісусу Навину ставати лідером Божого народу. Ілля був незамінним пророком Ізраїлю, доки Бог не сказав, що вже час Єлисею перейняти естафету. Давид був незамінним царем, доки Бог не сказав, що вже час Соломону зайняти його місце. Апостол Павло був незамінним служителем Церкви, доки Бог не сказав, що вже час, і тоді Тимофій із багатьма іншими почали розвивати ранню Церкву.

«Що було спільного у кожного з цих чотирьох біблійних героїв, окрім того, що вони були чудовими лідерами? – запитує Грег Морроу. – Мойсей, Ілля, Давид і Павло служили Господу від усього серця і з усією силою. Та поруч із цим вони від усього серця і з усією силою готували Ісуса Навина, Єлисея, Соломона і Тимофія до того часу, коли ті стануть лідерами».

 

Молоде покоління служителів

Про виклики та можливості молодого покоління служителів говорили Роман Кравчук, керівник комітету молодіжного служіння Союзу ЄХБ та Олександр Ярмушко, керівник комітету дитячого та підліткового служіння. Участь в обговоренні цієї теми взяла група активних молодих служителів.

Олександр Ярмушко проаналізував особливості теперішнього покоління: «Сучасна молодь не носиться з життєвими цілями і не мріє здивувати оточення. Кава з печивом, облаштований під себе віртуальний світ і кілька тисяч «френдів» – ось і все, що їм треба. Зона зрілості «цифрових» – в інтернеті. Вони можуть брати участь у важливих міжнародних проектах, але одночасно сидіти голодними, доки мама не зготує вечерю.

Це покоління йде від усього, що викликає дискомфорт. Якщо підліткам цікаво і вони самі цього хочуть – готові запекло працювати. Як тільки з’являється «треба» – активність знижується. Це покоління відрізняється від попередніх. Для прикладу, більшість старших звикли до богослужіння в церкві. Вони знають, що буде за чим. І їм комфортно. Проте молоде покоління не може змусити себе слухати одноманітні церковні промови. Вони не протестують, а просто йдуть геть. Або занурюються у телефони і знаходять там собі свіжого хліба.

Служителі дитячого та молодіжного служіння наголошують: «Прийдешнє покоління ставить нам багато запитань, які ми маємо вирішити. Перед нами стоїть ключове завдання: донести їм Євангеліє, відповісти на їхні пошуки і виховати з них служителів.

Церква як місія

Про місію як складову призначення церкви говорив Сергій Мороз, заступник голови Союзу ЄХБ. Він звернув увагу на бачення євангельсько-баптистського братства України: «Ми бачимо церкву у кожній місцевості, яка росте і примножується, доступна для людей і здатна досягати їх для Христа».

Також про реалізацію місіонерського служіння у помісній церкві розповідали Андрій Мелешко, Чарльз Уорнер, Петро Марченко, Костянтин Тетерятніков, Станіслав Грунтковський, Віктор Алєксєєнко, Ерік Йодіс, Роман Курбацький. Промовці і учасники дискусії говорили про три складові місіонерської роботи у церкві: активне благовістя, організація нових церков і зовнішня (закордонна) місія.

 

Відгуки учасників конференції:   

Андрій Копець, диякон Другої одеської церкви

Питання про розрив поколінь, на мою думку, має місце, але воно перебільшене і роздуте на користь молоді, якихось їхніх амбіцій. Церкву представляють різні вікові категорії: діти, підлітки, молодь, люди середнього і старшого віку. Не можна на чільне місце у церкві ставити інтереси молоді, нехтуючи дітьми, підлітками, середнім і старшим віком. Я сам в принципі достатньо молодий, і все ж таки молодим людям більше потрібно прислухатися до старших, а не думати, що вони най-най…

Дуже цікавою є тема благовістя, місії – ось це потрібно більше поширювати серед молоді. Я ж сам належу до молоді.

Віталій Вигорчук, г. Харків, диякон церкви «Преображення»

До конференції я вважав себе молодим поколінням, але вислухав матеріал і зрозумів, що я не молоде покоління, а вже те, яке може передавати. Коли я слухав промовців і дискусії, то думав так: це ж для пасторів сказано, то нехай вони і беруть до уваги, що потрібно робити. А потім збагнув, що я є тим поколінням служителів, якому необхідно готувати учнів, необхідно брати на опіку і ділитися певним досвідом та навичками.

На конференції величезний обсяг матеріалу! Дуже сподобалася тема організації нових церков і соціального служіння. У нас велике місто і, на жаль, більшість віруючих людей зосереджені на розвитку бізнесу і не боліють служінням. На жаль, більша турбота про комфортне життя. А «ниви уже побіліли, а працівників мало»…

Микола Адаменко з м. Умань Черкаської області, служитель у кількох церквах – с. Сушківка і с. Зайчівка

Дуже зачепив той факт, про який Петро Марченко сказав, що київська церква «Преображення» за 26 років відкрила 11 нових церков! Також запам’яталося, як один брат почав займатися з хлопцями на вулиці і відтак розпочали нову церкву. Це мене вразило і спонукало до того, що треба мені, як пастору, брати молодих людей і з них будувати нових лідерів. І тоді вони зможуть в майбутньому бути служителями церкви. Це для мене позитивний момент – я недаремно приїхав і взяв уроки для свого серця, для своєї церкви, свого регіону.

 

Андрій Деоба, пастор с. Велика Березня Хмельницької обл.

Деякі моменти, які я для себе зауважив: Подумати про наступне покоління і заміну. Зрощувати учнів потрібно вже зараз. Моє служіння і формування учнів має йти паралельно. Також для мене прозвучало як підтвердження, що ми, як церква, тримаємо в полі зору дітей, підлітків і молодь. Сьогодні для мене це було певним ствердженням того, що ми – на правильному шляху. Я чомусь завжди думав, що мова йде про майбутнє покоління, а фактично – це наше теперішнє, наше сьогодення.

Із практичних кроків для себе помітив, що якраз підлітки мають стати тими, хто має примножувати наступних підлітків. Тому хочу про це молитися і молитися разом з ними, щоб вони заохочували своїх ровесників до підліткових зустрічей. Наша церква молода, яка саме росте і будується, тому на це нам потрібно звернути увагу.