До Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні
Ми, наші діти і внуки, й усі наступні покоління ніколи не мають забути цей жахливий розділ української історії – Голодомор. Цей моторошний час, коли благословенні родючі землі були перетворені у місце жаху і смерті. Мільйони жертв – малі і старі, заможні і бідні, сильні і слабкі – скільки їх увійшло до незліченного переліку невинних?..
Вшановуючи пам’ять заморених голодом українців 85 років тому, нагадаймо собі про велику Божу милість до нас сьогодні.
Ми маємо щоденний хліб і безліч добродійств, котрі часто сприймаємо як належне. Дякувати Богові і мати вдячне серце закликає нас Боже Слово: “За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі” (Солунян 5:18). Як нам виявити перед Богом свою вдячність? Належна подяка Богові виявляється в нашім упокоренні перед Ним, у визнанні і прославленні Його як Бога, у пошані і служінні Йому. Адже наше служіння Богові – це природня реакція вдячного серця перед своїм Господом і Спасителем.
У річницю трагічних подій ми, з одного боку, звертаємо увагу на безсилля і розпач людського нещастя та стійкість національного духу, а з іншого – на жорстокість, нездорову авторитарність і цинізм тих, хто не має Бога у розумі.
Пам’ятаючи про минуле, сьогодні, як і раніше, український народ з нетерпінням чекає на краще майбутнє, в якому Україна буде стабільною і заможною, вільною від стороннього тиску та агресії. Нам необхідно постійно молитися про мир і добробут нашої країни, про владу на усіх рівнях, про відродження українського народу.
Валерій Антонюк, голова ВСЦ ЄХБ
Фото espreso.tv